Платформа-Арго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Платформа-Арго — російський бойовий роботизований комплекс[1]. Призначений для ведення розвідки та патрулювання місцевості, здатний вражати живу силу, а також неброньовану або легкоброньовану техніку супротивника. Здатний пересуватися на пересіченій та гірській місцевості. Може застосовуватись під час проведення морських десантних операцій. Дистанційно керований, він здатний забезпечити вогневу підтримку десантно-штурмовим групам, проводити розвідку узбережжя, забезпечити доставку вантажів та боєприпасів для підрозділів, що ведуть бій на березі.

Історія[ред. | ред. код]

Створено в Державному науковому центрі «Центральний науково-дослідний та дослідно-конструкторський інститут робототехніки та технічної кібернетики».

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Має захищене днище з гранично низьким центром ваги, колеса зі спеціальним протектором. Також комплекс може бути поставлений на гусениці.

  • Повна споряджена маса не перевищує 1020 кг;
  • Максимальна швидкість пересування 20 км/год, по воді — до 2,5 вузлів.
  • Максимальні габарити 3350×1850×1650 мм;
  • Час безперервної роботи, не менше 20 годин;
  • Озброєння: Кулемет ПКТ, 3 РПГ-26, РШГ-2.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

За інформацією ряду ЗМІ[2], роботизовані комплекси «Платформа-Арго» використовувалися Росією під час військової операції у Сирії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Боевой роботизированный комплекс "Арго" - Военный Обозреватель. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
  2. Россию уличили в поставках военных роботов режиму Башара Асада. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.