Поведінковий дизайн
Поведінковий дизайн |
Поведінко́вий диза́йн — підкатегорія дизайну, який розглядає те, як дизайн може формуватися або використовуватися для впливу на поведінку людини.[1][2] Всі підходи дизайну для зміни поведінки визнають, що артефакти мають важливий вплив на поведінку людини та/або поведінкові рішення. Галузі, в яких поведінкові зміни найбільш поширені, включають в себе здоров'я і благополуччя, сталість, безпеку та соціальний контекст, а також попередження злочинності.
Історія[ред. | ред. код]
Дизайн для зміни поведінки розвинувся з роботи про психологію дизайну (також: поведінковий дизайн), висунуту Доном Норманом у 1980-х роках.[3]
Моделі, які слідували за первинним підходом Нормана, такі як емоційний дизайн[4] і технології переконання[5], стали більш чіткими щодо впливу на поведінку. З 2005 року була розроблена велика кількість теорій. Вони включають різноманітність принципів та інструментів для зміни поведінки, які охоплюють різні області здоров'я, сталість, безпеку, попередження злочинності та соціальне проєктування. З появою поняття зміни поведінки розпочалося більш явне обговорення навмисного впливу дизайну, хоча огляд цієї галузі з 2012 року[6] визначив, що відсутність загальної термінології, формалізованих дослідницьких протоколів та вибору цільової поведінки все ще залишає питання. Основні питання — це ситуації, в яких може бути застосований дизайн для зміни поведінки; чи повинен його вплив бути неявним або явним, добровільним або примусовим; етичні наслідки одного чи іншого впливу.
Теорії[ред. | ред. код]
Щоб забезпечити процес поведінкових змін через дизайн, розроблено низку теорій, керівних принципів та інструментів для сприяння зміні поведінки, які заохочують екологічні та соціальні дії від дизайнерів та користувачів.
- Технологія переконання: як обчислювальні технології можуть бути використані для впливу або зміни характеристик цільової поведінки або соціальних реакцій.
- Дизайн для здорової поведінки: малюнок на транс-теоретичній моделі; ця модель пропонує нову структуру для розробки здорової поведінки, яка стверджує, що дизайнери повинні розглядати різні етапи прийняття рішень, які люди проходять до зміни їх поведінки.[7]
- Уважний дизайн: прагне домогтися відповідальних дій шляхом підвищення критичної обізнаності про різні варіанти, доступні в будь-якій ситуації.[8][9][10]
- Соціально відповідальний дизайн: ця структура або карта займають точку передбачуваного користувацького досвіду, який відрізняє чотири категорії впливів на продукцію: вирішальна, примусова, переконлива і спокуслива для заохочення бажаної і перешкоди небажаній поведінці.[11]
- Соціальний маркетинг спільноти з дизайном: ця модель прагне втрутитися в спільну соціальну практику, зменшуючи бар'єри та посилюючи будь-які переваги.
- Практично орієнтований продуктовий дизайн: стосується розуміння теорії соціальної практики — як матеріальні артефакти впливають на траєкторію повсякденних практик.[12][13]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lockton, D., Harrison, D., Stanton, N.A. (2010). The Design with Intent Method: a design tool for influencing user behaviour. Applied Ergonomics, 41 (3), 382—392.
- ↑ Niedderer, K., Mackrill, J., Clune, S., Lockton, D., Ludden, G., Morris, A., Cain, R., Gardiner, E., Gutteridge, R., Evans, M., Hekkert, P. (2014). Creating Sustainable Innovation through Design for Behaviour Change: Full Project Report. University of Wolverhampton & Project Partners.
- ↑ Norman, D. A. (1988). The psychology of everyday things. Cambridge: MIT Press.
- ↑ Desmet, P.M.A., Hekkert, P. (2002). The basis of product emotions. In W. Green and P. Jordan (Eds.), Pleasure with Products, beyond usability. London: Taylor & Francis, 60-68.
- ↑ Fogg, B.J. (2003). Persuasive Technology: Using Computers to Change What We Think and Do. Morgan Kaufmann, San Francisco.
- ↑ Zachrisson, J. and Boks, C. (2012). Exploring behavioural psychology to support design for sustainable behaviour research. Journal of Design Research, 10 (1/2): 50- 66.
- ↑ Ludden, G.D.S., Hekkert, P. (2014). Design for healthy behavior. Design interventions and stages of change. 9th International Conference on Design and Emotion, Bogota, Colombia.
- ↑ Niedderer, K. (2007). Designing Mindful Interaction: The Category of the Performative Object. Design Issues, 23 (1), 3-17.
- ↑ Niedderer, K. (2013). Mindful Design as a Driver for Social Behaviour Change. Proceedings of the IASDR Conference 2013. Tokyo, Japan: IASDR.
- ↑ Niedderer, K. (2014). Mediating Mindful Social Interactions through Design. In A. Ie, C. T. Ngnoumen and E. Langer (eds.) The Wiley Blackwell Handbook of Mindfulness, vol 1. Wiley, Chichester, UK, 345—366.
- ↑ Tromp, N., Hekkert, P., Verbeek, P. (2011). Design for socially responsible behaviour: A classification of influence based on intended user experience. Design Issues, 27 (3), 3-19.
- ↑ Kuijer, L. (2014). Implications of Social Practice Theory for Sustainable Design (PhD), Department of Industrial Design. Delft University of Technology, Delft p. 223.
- ↑ Scott, K., Quist, J., and Bakker, C., (2009). Co-design, social practices and sustainable innovation: involving users in a living lab exploratory study on bathing, Joint actions on climate change conference, Aalborg, Denmark.