Поверхневий стік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поверхне́вий стік — стік вод атмосферного походження по земній поверхні під дією сили тяжіння.

Розрізняють три фази поверхневого стоку: схиловий, тальвеговий і річковий. Поверхневий стік виражають через такі показники: витрата води, об'єм стоку, модуль стоку, шар стоку.

Величина норми річного поверхневого стоку, що формується на території України, пересічно становить 39,4 км³ (дані до 1993 року).

Поверхневий стік — складова частина кругообігу води в природі. Його негативною дією є ерозія ґрунтів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Поверхневий стік // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 140-141.