Потужність (геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Потужність покладу (шару, гірської породи, товщі порід) — геометричний параметр покладу, що характеризує відстань між покрівлею і ґрунтом покладу уздовж осі січної розвідувальної або гірничої виробки, а також по характерних напрямках. В останньому випадку розрізняють вертикальну, горизонтальну (ухрест простягання покладу) і нормальну потужність. Якщо користуються поняттям «потужність» без прикметника, то мають на увазі нормальну потужність. У технічному відношенні розрізняють повну, повну корисну, що виймається і вийману корисну потужність покладу:

  • повна дорівнює відстані між покрівлею і ґрунтом покладу з включеннями порожніх порід;
  • повна корисна дорівнює повній потужності без породних включень;
  • виймана дорівнює відстані між покрівлею і ґрунтом очисної виїмки;
  • виймана корисна дорівнює тій що виймається потужності без породних включень.

Література[ред. | ред. код]