Проспект Пилипа Орлика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проспект Пилипа Орлика
Дніпро
Район Шевченківський, Центральний
Назва на честь Пилипа Орлика
Колишні назви
радянського періоду (українською) проспект Ілліча
Загальні відомості
Протяжність 1400 м
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap w221972694
Мапа

Проспект Пилипа Орлика у Шевченківському й Центральному районах міста Дніпро.

Опис[ред. | ред. код]

Напрям проспекту й перелік будинків зі сходу на захід. Довжина проспекту 1400 метрів. Є південною межею ще половицьких виселок Млинів.

Історія[ред. | ред. код]

За генеральним планом проспект Ілліча мав стати внутрішнім кільцем між довжиною 1400 метрів, що перетинає сучасні проспекти Богдана Хмельницького й Олександра Поля.

Вперше концепцію «3-го кільця» проспекту Ілліча сформульовано у генеральному плані міста від 1956 року.[1]

Кільце проспекту Ілліча повинно було починатися від набережної на Мандриківці, перетинати проспект Гагаріна у тупика трамвая № 1; далі проходити балкою до існуючої частини, потім балкою перетнути Робочу вулицю провівши проспект існуючою Уральською вулицею; далі яром піднятися до проспектів Металургів й Івана Мазепи, після чого повернути на північ до сучасного переходу на Кодацький міст що будується через Сухий острів й Нові Кодаки. Частина переходу була прорубана через старовинну забудову Нового Кодаку, яким провели трамваї № 18 й 19 з житлового району Лівобережний.[2]

У пізніших радянських генеральних планах також планувалося завершити кільце проспекту Ілліча, але вже не згори пагорбів, а ярами й тунелями через пагорб проспекту Гагаріна, пагорб проспекту Богдана Хмельницького, пагорб Робочої вулиці.[2]

Перейменований 2015 року проспект Ілліча на честь гетьмана Пилипа Орлика — гетьмана та творця першої української конституції 1710 року.

Будівлі[ред. | ред. код]

  • № 3 — Шевченківське районне відділення Національної поліції,
  • № 11 — Управління протидії злочинності у сфері економіки (УПЗСЕ).

Перехресні вулиці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Днепропетровск: Архитектурно-исторический очерк. Андрущенко Н. П., Зубарев С. Е., Ленченко В. А.
  2. а б Мирошниченко, А.А. (1994). Наш город вчера, сегодня, завтра: (Ландшафтно-градостроит.анализ развития Днепропетровска) (російська) . Дніпропетровськ: Січ.