Підазовське городище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підазовське городище
Статус пам'ятка археології
Країна Росія
Населений пункт Азов
Тип городище
Дослідження
Відкрито 1911
Дата дослідження 1960-1970-ті роки
Дослідники І.С. Каменецький
Мапа

Підазовське городище — археологічна пам'ятка, яка розташована на західній околиці міста Азов в Ростовській області[1].

Історія[ред. | ред. код]

Датою виникнення Підазовського городища дослідники називають I століття до нашої ери[2]. Проіснувало городище приблизно до III століття нашої ери[3]. Територія городища була оточена валом, житло розташовувалось на мінімальній відстані від нього. Житло будували під квадратним в плані з заокругленими кутами. Основні характеристики житла: глинобитна підлога та очеретяні стіни, висота яких досягала 2,5 метри. Між житлами були зроблені вузькі проходи, завширшки 1 метр. Перед будинками була вулиця, довжина якої становила близько 5 метрів. На вулицю виходила тильна сторона ряду будинків. Перед житлами було прийнято роботи ями, які мали різне призначення: в них зберігали зернові культури, робили погреби та збирали сміття[2]. Городище представляло собою єдине меотське поселення, яке оточував рів, і яке було розділене на нижню та верхню частини. На схід від основної частини розташовувалась площа неукріпленого поселення.[4]

Підазовське городище відомо з 1911 року[5]. В 1960-1970-х роках проводились його розкопки. Керував археологічними роботами І. С. Каменецький. Укріплена територія городища складала 3300 квадратних метрів. На Підазовському городищі археологи виявили залишки будівель, які були виконані з жердин, очерету, який для виконання робіт обмазували глиною. Залишки були розташовані поряд одна від одної та складали своєрідний ансамбль. За результатам розкопок пізніше була зроблена реконструкція хатини в масштабі 1:2 членами реставраційного студентської групи одного з університетів в 1976 році. При реконструкції були збережені всі конструктивні елементи: купольна піч, вогнища та лежанок[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Охраняемые объекты культуры и истории города Азова
  2. а б Зубарев В. Г. Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции. — М: Языки славянской культуры, 2005—504 с: ил. Карты — (Studia historica). — ISSN 1727 — 9968, ISBN — 5-9551-0056-3
  3. а б Хижина меота//Археологический музей-заповедник Танаис. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  4. И. С. Каменецкий (1993). Городища донских меотов: вопросы датировки. Институт археологии (Российская академия наук), "Авто". с. 14. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  5. Очерки истории Азова, Азовский краеведческий музей, 2005