Піраміда навчання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Піраміда навчання (також відома як «конус навчання», «конус збереження» або «піраміда збереження»)[1] — це група моделей навчання та представлення, що стосуються різних ступенів запам'ятовування, спричинених різними типами навчання. Як правило, відображається за допомогою відсотків для кожного шару в рамках «піраміди навчання». Зазвичай, розрив становить 10, 20, 30, 50 і 90 відсотків.[1][2][3][4]

Опис[ред. | ред. код]

Вважається, що найдавніше таке представлення походить із книги 1954 року під назвою «Аудіовізуальні методи навчання».[1] Модель піраміди була розроблена Національними навчальними лабораторіями на початку 1960-х років у його головному кампусі у місті Бетел, штат Мен, оригінальні внутрішні дослідження якої були втрачені. Ця модель піраміди навчання ІННЛ все ще є центральним відображенням цієї концепції з великою кількістю моделей, що спираються на неї. Ця модель ІННЛ зазвичай відображає наступне представлення.

Піраміда навчання або конус навчання
Коефіцієнт утримання Навчальна діяльність перед перевіркою знань
90 % Навчити когось іншого/використовувати негайно.
75 % Практикувати те, чому навчилися.
50 % Брати участь у груповій дискусії.
30 % Дивитися демонстрацію.
20 % Дивитися аудіовізуальний матеріал.
10 % Читати.
5 % Слухати лекцію.

Критика[ред. | ред. код]

Критика пірамиди навчання почалася з ранніх версії, таких як «Конус досвіду» Едгара Дейла[en].[2][3][4] Критики повідомляли про невідповідності між пірамідою навчання та дослідженнями.[1] Оскільки, дослідження піраміди навчання ІННЛ втрачено, то галузь переважно базується на невідомій методології невідомої якості з невідомим пом'якшенням параметрів впливу, таких як час, перевірена популяція тощо, що робить результати оригінального дослідження такими, що не заслуговують довіри.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Letrud, Kåre (2012), A rebuttal of NTL Institute's learning pyramid, Education (133): 117—124
  2. а б Subramony, D.P. (2003). «Dale's Cone revisited: Critically examining the misapplication of a nebulous theory to guide practice». Educational technology, 7-8, (25-30).
  3. а б Molenda, M. (2004). "Cone of experience. In A. Kovalchik & K. Dawson (Eds.), Education and Technology (161—165). California: ABCCLIO.
  4. а б Lalley, J. P. & Miller, R.H. (2007): «The learning pyramid: Does it point teachers in the right direction?» Education 128(1):64-79.