Стрільба напівпрямим наведенням

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стрільба напівпрямим наведенням — метод стрільби в артилерії, за якої стрілець спостерігає ціль і наводить гармату в горизонтальній площині до неї, поєднуючи оптичну вісь (перехрестя) панорами або марку прицілу з ціллю, а прицілювання у вертикальній площині ведеться як за стрільби із закритих позицій.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Военный энциклопедический словарь/ В 2 томах. Том 2. — Редкол.: А. П. Горкин, В. А. Золотарев, В. М. Карев и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, «Рипол Классик», 2001. — 848 с. (рос.)