Сульфіди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сульфі́ди — солі сульфідної кислоти.

Класифікація за розчинністю[ред. | ред. код]

За розчинністю всі сульфіди поділяють на три групи:

  1. розчинні у воді (сульфіди лужних і лужноземельних металів),
  2. нерозчинні у воді, але легко розчинні в кислотах (сульфіди заліза, цинку, мангану й ін.),
  3. нерозчинні не тільки у воді, але і в кислотах (сульфіди міді, свинцю, ртуті тощо).

Різною розчинністю сульфідів користуються в аналітичній хімії для розділення катіонів різних металів за допомогою сірководню. Так, якщо на слабокислий розчин солей, що містять катіони Ca2+, Zn2+ і Cu2+, подіяти сірководнем, то в осад виділиться сульфід міді CuS↓, а перші два катіони залишаться в розчині. Якщо до розчину додати гідроксиду амонію до слаболужного середовища і знову пропустити сірководень, то в осад виділиться сульфід цинку[en]:

  • ZnCl2 + H2S = ZnS↓ + 2HCl

При цьому кислота, що утворюється внаслідок реакції, нейтралізується надлишком лугу. Таким чином, усі три катіони можна відділити один від одного.

Неорганічні та органічні сульфіди[ред. | ред. код]

Неорганічні сульфіди[ред. | ред. код]

Неорганічні сульфіди — сполуки сірки з металами, а також більш електропозитивними ніж сірка неметалами. Загальна формула сульфідів — M2Sn, гідросульфідів — M2(HS)n, де М — електропозитивний елемент, n — ступінь його окиснення. Сульфіди можна розглядати як похідні сірчистого водню H2S, або, рідше, високосірчистих воднів, особливо H2S2. Ряд елементів утворює полісульфіди.

Органічні сульфіди (тіоетери)[ред. | ред. код]

Див. органічні сульфіди

Це сполуки із загальною формулою RSR', де R і R' — органічні радикали. Зустрічаються в нафтах.

Полісульфіди[ред. | ред. код]

Сполуки R–[S]n–R з ланцюгом атомів S (n = 2) i R ≠ H.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.