Тагульське нафтогазоконденсатне родовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тагульське нафтогазоконденсатне родовище. Карта розташування: Ямало-Ненецький автономний округ
Тагульське
Тагульське
Місце розташування родовища

Тагульське нафтогазоконденсатне родовище — одне з родовищ Ванкорського блоку на північному заході Красноярського краю Росії, найбільше за запасами газу у групі. Свою назву отримало від річки Тагул (басейн Тазу)[1]

Геологічна інформація[ред. | ред. код]

Родовище відноситься до Большехетського нафтогазоносного району Пур-Тазівської області Західно-Сибірської нафтогазоносної провінції.

Поклади вуглеводнів виявили у 1987 році у відкладеннях юрського періоду на глибині 1149 метрів. За типом поклади відносяться до склепінних, багатопластових (товщина пластів від 5 до 54 метрів).

Колектори — пісковики.[2]

Запаси Тагульського родовища за російською класифікаційною системою по категоріях С1+С2 оцінюються у 286 млн т нафти й конденсату та 228 млрд м³ газу.

Розробка[ред. | ред. код]

Розробкою родовища, як і сусідніх Ванкорського та Сузунського, займається «Роснефть». За її планами, оголошеними у 2016 році, Тагульське могло бути введене в дію до 2018-го. Проектом розробки передбачалось буріння більш ніж 500 свердловин, з яких майже половина — нагнітальні.[3]

Видачу газу з Тагульського родовища організували до Ванкорського, де ресурс може споживатись Ванкорською ТЕС або спрямовуватись до газопроводу Ванкорське – Ямбург.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тагульское месторождение | Нефтяники. РФ. www.nftn.ru. Процитовано 16 січня 2017.
  2. НГМ Западно-Сибирской НГП - музей геологии центральной сибири. mgeocs.ru. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
  3. Тагульское месторождение может быть запущено через один-два года. РИА Новости. Процитовано 16 січня 2017.