Точкова забудова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Потенційне місце під ущільнюючу забудову
Приклад точкової забудови між двома старими будівлями

Точкова забудова, ущільнююча забудова, або будинки-вставки — один з типів забудови, який передбачає переосмислення вже існуючої території, внаслідок якого з'являються нові будівлі, часто в історично сформованому районі на незабудованій ділянці. Наприклад, в проміжку між старими будівлями, на місці зелених зон. До цього терміна відноситься також і побудова будинків там, де вже колись мали побудувати будівлю, але з якихось причин це не відбулось. Протиставляється комплексній забудові.

Точкова забудова має як переваги, так і недоліки, зокрема збільшує щільність населення і часто норми за кількістю озеленення на одного жителя там не дотримуються. У цій ущільненої забудови, де розміщені будівлі та обслуговуючі їх парковки, немає площ для створення рекреаційних зон.[1]

Також точкова забудова виникає часто з порушенням діючих містобудівних норм і правил землекористування.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розвиток модернізації та перетворення міського середовища / І. Н. Дудар, Т. Е. Потапова, А. С. Татаровська // Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві: науково-технічний збірник / ВНТУ. — Вінниця, 2014. — № 1 (16). — С. 114

Посилання[ред. | ред. код]

  • Точкова забудова // Основні типи житлового середовища у кварталах багатоквартирної житлової забудови (на прикладі м. Києва) / Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник. — К., КНУБА, 2009. — Вип. 33. — С. 171—172
  • Нужна ли точечная застройка? / Залесский В. В. // Журнал российского права. — 2008. — № 7 (139). — С. 49-56 (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Балоян Б. М., Гитарский М. Л. Геоурбанистика. — М, 2020. — 155 с. (рос.)