Тумас Дінґлі
| Тумас Дінґлі | |
|---|---|
| Народився |
22 грудня 1591 Аттард, Північний регіон, Мальта |
| Помер |
22 січня 1666 (74 роки) Hospitaller-controlled Maltad, Сицилійське королівство |
| Країна |
 Мальта |
| Діяльність | архітектор, скульптор, каменяр |
Тумас Дінґлі (мальт. Tumas Dingli; 22 грудня 1591 — 22 січня 1666) — будівельник церков і скульптор з мальтійського каменю. В обох сферах він зробив велике ім’я собі та своїй країні, оскільки з-під його рук вийшла мереживоподібна скульптура, яка прикрашала стару церкву Біркіркари та Аттарда.[1][2]
Біографія та творчість[ред. | ред. код]
Тумас Дінґлі пішов стопами свого батька Якбу Дінґлі, а також дядька Андреа Дінґлі. Дінґлі вивчав математику, а пізніше став архітектором у Маттео Коглітури. Дінґлі походив із родини різьбярів або різьбярів, тобто скульпторів по каменю. Його ім'я, як правило, пов'язане з типологією церкви в стилі, який ми можемо назвати, з певним застереженням, ренесансним . Ключовими особливостями є гармонійні пропорції, використання гігантських стовпів, обшитих панелями, використання ніші для надання багатшої артикуляції фасаду та барабану купола, і, перш за все, тонка скульптура з каменю, особливо в перспективах вівтарі та навколо дверей.
Його майстерність у проектуванні церков є живим свідченням у селах Аттард, Наксар, Гаргур, Гуджа, Заббар і Біркіркара. Він також докладав зусуиль у будівництві Акведуку, Єпископського палацу та Порта Реале в місті Валетта.[3]
Вплив[ред. | ред. код]
Будучи будівельником церков, вважається, що він пішов стопами Вітторіо Кассара, сина Джироламо Кассара. Також навчався у Джованні Аттарда, який здобув популярність як будівельник акведуків.[4]
Смерть[ред. | ред. код]
Тумас Дінглі помер на 75 році життя 22 січня 1666 року і похований у церкві Аттард під вівтарем Скорботи. Надгробок в церкві Е'Аттарда з часом стреся, але, є його транскрипція.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gaul, Simon (2007). Malta, Gozo and Comino. New Holland publishers. p. 325. ISBN 9781860113659.
- ↑ Pullicino, Evelyn (1996). "Tumas Dingli (1591-1666" (PDF) (bil-Malti): 95–99 (PDF).
- ↑ The Many pasts of City Gate - The Malta Independent. 17 квітня 2016. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 5 листопада 2022.
- ↑ Schiavone, Michael J. (2009).
