Мальтійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мальтійська
Lingwa Maltija (Malti)
Поширення мальтійської мови.
Поширення мальтійської мови.
Поширена в: Мальта, Канада, США, Великобританія, Гібралтар
Регіон: Південна Європа
Класифікація: Семітська сім'я
Західносемітська гілка
Центральносемітська група
Аравійська підгрупа
Офіційний статус
Державна: Мальта
Офіційна: Європейський Союз, Мальта
Регулює: Il-Kunsill Nazzjonali ta' l-Ilsien Malti
Коди мови
ISO 639-1 mt
ISO 639-2 mlt
SIL MLT

Мальті́йська мо́вамова мальтійців, офіційна мова Мальти та Європейського союзу. Мальтійська мова належить до семітської гілки афразійських мов і близька до туніського діалекту арабської мови.

Історія[ред.ред. код]

Під час фінікійської, а згодом карфагенської колонізації, (800 до н. е. — 218 до н. е.) населення Мальтійських островів розмовляло однією з фінікійських (пунічних) мов. Фінікійським діалектом продовжували розмовляти також у період римського (з 218 до н. е.), а згодом і візантійського панування (в 395 — 870 н. е.).

В 870 році острови завоювали араби, які, щоправда, не колонізували острови аж до середини 11 століття. Крім того, пізніше мусульманське населення Мальти здебільшого походило з Сицилії (сицилійці, що прийняли іслам). Арабська мова магрибського діалекту розповсюджувалася у середовищі корінного населення Мальти почасти завдяки своїй схожості до фінікійської. В цей час існувало два діалекти: класичний арабський[Джерело?] і мальтійський арабський, від якого і походить сучасна мальтійська мова.

Новий етап в історії цієї мови розпочався норманським завоюванням островів 1090 року і приєднанням її до Сицилії на чолі з каталонсько-араґонськими королями. На початку 13 століття мусульманське населення було вигнано з Мальти, але на відміну від інших арабських діалектів Європи (наприклад, андалуських чи кіпріотських) мальтійська не вимерла. Ці політичні зміни назавжди відірвали Мальту від мусульманського світу, перевівши її в орбіту європейської культури. Внаслідок цього мальтійське письмо сформувалося на основі латинської графіки.

1530 року Мальта отримала суверенітет під владою ордену Госпітальєрів, залишаючись проте в орбіті впливу Сицилії. 1800 року після двох років французького панування Мальта стала частиною Британської імперії. Відтак почалася деіталізація та англізація островів. На початку 20 століття офіційними мовами Мальти були англійська та італійська. 1934 року цей статус отримала також мальтійська, а 1936 його позбулася італійська (через погіршення стосунків Британії з Італією Мусоліні 1936 року). 1964 року Мальта здобула незалежність від Великої Британії.

Характеристики[ред.ред. код]

Попри арабське походження мальтійської мови, її носії не розуміють арабської. Граматично мальтійська є водночас більш консервативною та більш інноваційною за арабську. Мова містить значну кількість запозичень з романських мов (сицилійської, тосканської, італійської, окситанської), а також англійської.

З часу англійського панування кількість запозичень з англійської зросла. Трапляються випадки заміни італійських термінів англійськими (наприклад, замість італ. infermiera — англ. nurse), або коригування змісту окремих слів під впливом англійської (замість librerija на позначення книжкової крамниці вживають bibljoteka, оскільки співзвучне library в англійській означає саме бібліотека).

Статус[ред.ред. код]

Згідно з конституцією Мальти, національною мовою країни є мальтійська. Водночас офіційний статус має також англійська, тож у більшості сфер вони мають рівні права.

Мовою судочинства є мальтійська (крім випадків, коли парламент постановить інше рішення). Також конституція визнає вищість мальтійських текстів законів над англійськими.

В Європейському Союзі, членом якого Мальта є з 2004 року, мальтійська також є офіційною. Втім з 1 травня 2004 і до 30 квітня 2007 року мальтійською не перекладали всі законодавчі акти ЄС, а лише найважливіші. Причиною цього були проблеми з відповідною кількість перекладачів. Цей випадок не порушував урядового та робочого характеру мальтійської мови в ЄС.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Бл. 400 тис. мешканців Мальти знають мальтійську мову. Станом на 2001 рік 99,6% населення Мальти назвали своєю першою мовою саме мальтійську (англійську — 1,2%). Водночас вдома нею розмовляють 90%, а на роботі — 70% (для англійської 14% і 29% відповідно). 86,23% віддають перевагу спілкуванню мальтійською, 11,76% — англійською і 1,84% — італійською.[1]

Хоча статистично мальтійська домінує в країні, її статус порівняно з англійською є менш престижним. Так, деякі заможні мальтійці відмовляються від мальтійської на користь англійської. Також, домінування мальтійської є суттєво слабшим, коли йдеться про мову культури: 48% мальтійців віддають перевагу читанню мальтійською і 59,2% — перегляду ТБ та кіно мальтійською (для англійської ці показники 43,2% і 48% відповідно). Щодо книг та журналів, то більшість мальтійців (61,13% та 70,89%) віддають перевагу читанню відповідно книг і журналів англійською, ніж мальтійською (35,75% та 22,65%).[1]

Суттєво іншою є ситуація з телебаченням та радіо: 44,96% і 82,41% для мальтійської, 25,41% і 14,69% для англійської відповідно. Крім того, 29,63% мальтійців віддають перевагу телебаченню італійською.[1]

Письмо[ред.ред. код]

Як письмова мова мальтійська утвердилася лише в другій половині 18 століття, хоча перші письмові пам'ятки цією мовою датовано ще 15 століттям. Сучасний правопис, як і систематизована граматика, розвинувся на початку 20 століття, їх було утверджено 1924 року.

Сучасна мальтійська абетка має в основі латинку. Вона містить у собі 30 літер, з-поміж них 6 голосних (a, e, i, o u, ie) та 24 приголосних (b, ċ, d, f, g, ġ, għ, h, ħ, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, w, x, ż, z).

Літера Назва IPA Арабський відповідник
A a a - anġlu (ангел) a ـَ ، ـَا
B b be - ballun (м’яч) b ب
Ċ ċ ċe - ċavetta (ключ) ʧ (چ)
D d de - dar (дім) d د
E e e - envelopp (конверт) ɛ (ـَ ، ـَي)
F f effe - fjura (квітка) f ف
Ġ ġ ġe - ġelat (морозиво) ʤ ج
G g ge - gallettina (печиво) ɡ (ج ، گ)
GĦ għ ajn - għasfur (птах) ʕː, ħː ع ، ح
H h akka - hu (він) ħ ه ، ة
Ħ ħ ħe - ħanżir (свиня) ħ ح
I i i - ikel (стопа) i ـِ
IE ie ie - ieqaf (зупинка) , ـِي
J j je - jott (яхта) j ي
K k ke - kelb (пес) k ك
L l elle - libsa (сукня) l ل
M m emme - mara (жінка) m م
N n enne - nanna (бабуся) n ن
O o o - ors (ведмідь) o (ـُ ، ـَو)
P p pe - paġna (сторінка) p (پ)
Q q qe - qattus (кіт) ʔ ء ، ق
R r erre - reġina (королева) r ر
S s esse - salib (хрест) s س
T t te - tieqa (вікно) t ت
U u u - uviera (оболонка) u ـُ ، ـُو
V v ve - vjola (фіолетовий) v (ڤ)
W w we - widna (вухо) w و
X x exxe - xadina (мавпа) ʃ / ʒ ش
Ż ż że - żarbun (взуття) z ز
Z z ze - zalza (соус) ʦ / ʣ (تْس)

Примітка. В кінці слова дзвінкі приголосні оглушуються (б → п, д → т і под.)

Фонетика[ред.ред. код]

Мальтійські приголосні
  Губно-губні Губно-зубні Зубні Постальвеолрні Задньоязикові Фаринґальні Гортанні
Носові m   n        
Проривні глухі p   t   k   ʔ
дзвінкі b   d   g    
Фрикативні глухі   f s ʃ   ħ  
дзвінкі   v z        
Африкати глухі     t͡s t͡ʃ      
дзвінкі     d͡z d͡ʒ      
Дрижачі     r        
Апроксиманти     l        
Мальтійські голосні
Передні Задні
Високі i u
Середні e o
Низькі a

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка мальтійською мовою (переклав Кармель Малія)

TESTMENT
Meta ġewwa sidri jieqaf
ħoss in-nifs aħħari,
fis idfnuni ta' l-Ukrajna
f'nofs il-ftuħ tax-xagħri,
biex minn hemm nitgħaxxaq noqgħod
bil-għoljiet, bl-egħlieqi,
u biex nisma' x-xmara Dniper
tgħajjat f'xatt għammieqi.


Meta mewġ id-Dniper mgħaddba
mill-Ukrajna jieħu
l-aħħar qtar ta' demm l-egħdewwa
li fil-blu jistrieħu,
dak in-nhar lejn Alia tiegħi
nitlaq minn dil-ħajja.
Qabel dan jitwettaq, 'l Alla
se nħallih warajja.


Wara d-difna, qumu kissru
l-ktajjen, mingħajr dnewwa.
u 'll-ħelsien li tkunu ksibtu
xarrbu b'demm l-egħdewwa.
Wara, f'dil-familja ġdida,
nitlob, ftakru fija;
f'dal-ħelsien tinsewx turuni
ħsieb ta' simpatija.

Джерело: Українська бібліотека

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]