Мальтійська мова
| Мальтійська Lingwa Maltija (Malti) |
|
|---|---|
| Поширена в: | Мальта, Канада, США, Великобританія, Гібралтар |
| Регіон: | Південна Європа |
| Класифікація: | Семітська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Державна: | Мальта |
| Офіційна: | Європейський Союз, Мальта |
| Регулює: | Il-Kunsill Nazzjonali ta' l-Ilsien Malti |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | mt |
| ISO 639-2 | mlt |
| SIL | MLT |
Мальті́йська мо́ва — мова мальтійців, офіційна мова Мальти та Європейського союзу. Мальтійська мова належить до семітської гілки афразійських мов і близька до туніського діалекту арабської мови.
Зміст |
Історія [ред.]
Під час фінікійської, а згодом карфагенської колонізації, (800 до н. е. — 218 до н. е.) населення Мальтійських островів говорило на одній із фінікійських (пунічних) мов. На фінікійському діалекті продовжували говорити також в період римського (з 218 до н. е.), а згодом і візантійського панування (в 395 — 870 н. е.).
В 870 році острови завоювали араби. Арабська мова розповсюджувалася у середовищі корінного населення Мальти почасти завдяки своїй схожості до фінікійської. В цей час існувало два діалекти: класичний арабський і мальтійський арабський, від якого і походить сучасна мальтійська мова.
Новий етап в історії цієї мови розпочався іх норманським завоюванням 1090 року і приєднанням її до Сицилії.
Письмо [ред.]
Сучасна мальтійська абетка має в основі латинку. Вона містить у собі 30 літер, з-поміж них 6 голосних (a, e, i, o u, ie) та 24 приголосних (b, ċ, d, f, g, ġ, għ, h, ħ, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, w, x, ż, z).
| Літера | Назва | IPA | Арабський відповідник |
|---|---|---|---|
| A a | a - anġlu (ангел) | a | ـَ ، ـَا |
| B b | be - ballun (м’яч) | b | ب |
| Ċ ċ | ċe - ċavetta (ключ) | ʧ | (چ) |
| D d | de - dar (дім) | d | د |
| E e | e - envelopp (конверт) | ɛ | (ـَ ، ـَي) |
| F f | effe - fjura (квітка) | f | ف |
| Ġ ġ | ġe - ġelat (морозиво) | ʤ | ج |
| G g | ge - gallettina (печиво) | ɡ | (ج ، گ) |
| GĦ għ | ajn - għasfur (птах) | ʕː, ħː | ع ، ح |
| H h | akka - hu (він) | ħ | ه ، ة |
| Ħ ħ | ħe - ħanżir (свиня) | ħ | ح |
| I i | i - ikel (стопа) | i | ـِ |
| IE ie | ie - ieqaf (зупинка) | iɛ, iː | ـِي |
| J j | je - jott (яхта) | j | ي |
| K k | ke - kelb (пес) | k | ك |
| L l | elle - libsa (сукня) | l | ل |
| M m | emme - mara (жінка) | m | م |
| N n | enne - nanna (бабуся) | n | ن |
| O o | o - ors (ведмідь) | o | (ـُ ، ـَو) |
| P p | pe - paġna (сторінка) | p | (پ) |
| Q q | qe - qattus (кіт) | ʔ | ء ، ق |
| R r | erre - reġina (королева) | r | ر |
| S s | esse - salib (хрест) | s | س |
| T t | te - tieqa (вікно) | t | ت |
| U u | u - uviera (оболонка) | u | ـُ ، ـُو |
| V v | ve - vjola (фіолетовий) | v | (ڤ) |
| W w | we - widna (вухо) | w | و |
| X x | exxe - xadina (мавпа) | ʃ / ʒ | ش |
| Ż ż | że - żarbun (взуття) | z | ز |
| Z z | ze - zalza (соус) | ʦ / ʣ | (تْس) |
Примітка. В кінці слова дзвінкі приголосні оглушуються (б → п, д → т і под.)
Фонетика [ред.]
| Губно-губні | Губно-зубні | Зубні | Постальвеолрні | Задньоязикові | Фаринґальні | Гортанні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n | ||||||
| Проривні | глухі | p | t | k | ʔ | |||
| дзвінкі | b | d | g | |||||
| Фрикативні | глухі | f | s | ʃ | ħ | |||
| дзвінкі | v | z | ||||||
| Африкати | глухі | t͡s | t͡ʃ | |||||
| дзвінкі | d͡z | d͡ʒ | ||||||
| Дрижачі | r | |||||||
| Апроксиманти | l | |||||||
| Передні | Задні | |
|---|---|---|
| Високі | i | u |
| Середні | e | o |
| Низькі | a | |
Приклад [ред.]
«Заповіт» Т. Шевченка мальтійською мовою (переклав Кармель Малія)
|
Джерело: Українська бібліотека
Посилання [ред.]
- Про мальтійську мову(англ.)
- Еволюція мальтійської мови(англ.)
- Англо-мальтійський розмовник(англ.)
- Онлайн уроки(англ.)
- Базова граматика мальтійської мови(англ.)
- Англо-мальтійський словник(англ.)
- Мальтійський словник і розмовник(англ.)
- Мальтійська поезія(мальт.)(англ.)
- Мальтійське радіо онлайн(мальт.)
- L-orrizont — мальтійська онлайн-газета(мальт.)
- Про Мальту(англ.)
- Про Мальту(англ.)
- Про Мальту(англ.)
|
|||||
