Мальтійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мальтійська
Lingwa Maltija (Malti)
Поширення мальтійської мови.
Поширення мальтійської мови.
Поширена в: Мальта, Канада, США, Великобританія, Гібралтар
Регіон: Південна Європа
Класифікація: Семітська сім'я
Західносемітська гілка
Центральносемітська група
Аравійська підгрупа
Офіційний статус
Державна: Мальта
Офіційна: Європейський Союз, Мальта
Регулює: Il-Kunsill Nazzjonali ta' l-Ilsien Malti
Коди мови
ISO 639-1 mt
ISO 639-2 mlt
SIL MLT

Мальті́йська мо́вамова мальтійців, офіційна мова Мальти та Європейського союзу. Мальтійська мова належить до семітської гілки афразійських мов і близька до туніського діалекту арабської мови.

Зміст

Історія [ред.]

Під час фінікійської, а згодом карфагенської колонізації, (800 до н. е. — 218 до н. е.) населення Мальтійських островів говорило на одній із фінікійських (пунічних) мов. На фінікійському діалекті продовжували говорити також в період римського (з 218 до н. е.), а згодом і візантійського панування (в 395 — 870 н. е.).

В 870 році острови завоювали араби. Арабська мова розповсюджувалася у середовищі корінного населення Мальти почасти завдяки своїй схожості до фінікійської. В цей час існувало два діалекти: класичний арабський і мальтійський арабський, від якого і походить сучасна мальтійська мова.

Новий етап в історії цієї мови розпочався іх норманським завоюванням 1090 року і приєднанням її до Сицилії.

Письмо [ред.]

Сучасна мальтійська абетка має в основі латинку. Вона містить у собі 30 літер, з-поміж них 6 голосних (a, e, i, o u, ie) та 24 приголосних (b, ċ, d, f, g, ġ, għ, h, ħ, j, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v, w, x, ż, z).

Літера Назва IPA Арабський відповідник
A a a - anġlu (ангел) a ـَ ، ـَا
B b be - ballun (м’яч) b ب
Ċ ċ ċe - ċavetta (ключ) ʧ (چ)
D d de - dar (дім) d د
E e e - envelopp (конверт) ɛ (ـَ ، ـَي)
F f effe - fjura (квітка) f ف
Ġ ġ ġe - ġelat (морозиво) ʤ ج
G g ge - gallettina (печиво) ɡ (ج ، گ)
GĦ għ ajn - għasfur (птах) ʕː, ħː ع ، ح
H h akka - hu (він) ħ ه ، ة
Ħ ħ ħe - ħanżir (свиня) ħ ح
I i i - ikel (стопа) i ـِ
IE ie ie - ieqaf (зупинка) , ـِي
J j je - jott (яхта) j ي
K k ke - kelb (пес) k ك
L l elle - libsa (сукня) l ل
M m emme - mara (жінка) m م
N n enne - nanna (бабуся) n ن
O o o - ors (ведмідь) o (ـُ ، ـَو)
P p pe - paġna (сторінка) p (پ)
Q q qe - qattus (кіт) ʔ ء ، ق
R r erre - reġina (королева) r ر
S s esse - salib (хрест) s س
T t te - tieqa (вікно) t ت
U u u - uviera (оболонка) u ـُ ، ـُو
V v ve - vjola (фіолетовий) v (ڤ)
W w we - widna (вухо) w و
X x exxe - xadina (мавпа) ʃ / ʒ ش
Ż ż że - żarbun (взуття) z ز
Z z ze - zalza (соус) ʦ / ʣ (تْس)

Примітка. В кінці слова дзвінкі приголосні оглушуються (б → п, д → т і под.)

Фонетика [ред.]

Мальтійські приголосні
  Губно-губні Губно-зубні Зубні Постальвеолрні Задньоязикові Фаринґальні Гортанні
Носові m   n        
Проривні глухі p   t   k   ʔ
дзвінкі b   d   g    
Фрикативні глухі   f s ʃ   ħ  
дзвінкі   v z        
Африкати глухі     t͡s t͡ʃ      
дзвінкі     d͡z d͡ʒ      
Дрижачі     r        
Апроксиманти     l        
Мальтійські голосні
Передні Задні
Високі i u
Середні e o
Низькі a

Приклад [ред.]

«Заповіт» Т. Шевченка мальтійською мовою (переклав Кармель Малія)

TESTMENT
Meta ġewwa sidri jieqaf
ħoss in-nifs aħħari,
fis idfnuni ta' l-Ukrajna
f'nofs il-ftuħ tax-xagħri,
biex minn hemm nitgħaxxaq noqgħod
bil-għoljiet, bl-egħlieqi,
u biex nisma' x-xmara Dniper
tgħajjat f'xatt għammieqi.


Meta mewġ id-Dniper mgħaddba
mill-Ukrajna jieħu
l-aħħar qtar ta' demm l-egħdewwa
li fil-blu jistrieħu,
dak in-nhar lejn Alia tiegħi
nitlaq minn dil-ħajja.
Qabel dan jitwettaq, 'l Alla
se nħallih warajja.


Wara d-difna, qumu kissru
l-ktajjen, mingħajr dnewwa.
u 'll-ħelsien li tkunu ksibtu
xarrbu b'demm l-egħdewwa.
Wara, f'dil-familja ġdida,
nitlob, ftakru fija;
f'dal-ħelsien tinsewx turuni
ħsieb ta' simpatija.

Джерело: Українська бібліотека

Посилання [ред.]