Цис-транс-тест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цис-транс-тест — генетичний метод аналізу, що дозволяє виявити належність рецесивних мутацій до одного чи різних генів. Метод запропонований Е. Льюісом у 1951 році.

Complementation

Для проведення цис-транс-тесту досліджувані мутації за допомогою гібридологічного методу сполучають в цис- і транс-положеннях. У першому випадку схрещують особин, що несуть по одній досліджуваній мутації. У другому випадку схрещують особину, що несе обидві мутації, з особиною дикого (нормального, немутантного) типу. Якщо мутації належать різним генам, то гібридний організм автоматично отримує і по одній непошкодженій копії гену (домінантний алель). В цьому випадку рецесивні мутації не проявляються і гібрид за фенотипом є диким типом (рис.1).

У випадку, коли досліджувані мутації належать одному гену, то у гібриді обидві копії даного гену пошкоджені, що зумовлює мутантний фенотип (мутації некомплементарні).[1]

Цис-транс-тест не завжди є абсолютним критерієм алелізму. При міжалельній комплементації два мутантних алелі спільно можуть забезпечити формування нормально функціонуючого продукту, а окремо жоден з них цього зробити не може.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жимулев, И. Ф. (2007). Общая и молекулярная генетика: учеб. пособие для вузов (Російська) . Новосибирск: Сиб. унив. изд-во. с. 479.
  2. Лобашев, М. Е. (1970). Генетика с осоновами селекции: учебник для пед. ин-тов (Російська) . Москва: Просвещение. с. 431.

Джерела[ред. | ред. код]