Швидкодіючий вимикач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швидкодіючий вимикач ЯВ-1001. Вагон метро 81-717

Швидкодіючий вимикач (ШВ) — комутаційний апарат, який застосовується в системах тягового електрозабезпечення і на електрорухомому складі для захисту електричних кіл постійного струму при коротких замиканнях і перенавантаженнях, а також для оперативного відключення кіл постійного струму. ШВ характеризуються вимикаючою здатністю, яка виражається найбільшим значенням струму короткого замикання, який вони надійно вимикають при перенавантаженнях електричних кіл.

Класифікація швидкодіючих вимикачів[ред. | ред. код]

  • За призначенням:
    лінійні (фідерні)
    катодні
  • За напрямком дії:
    поляризовані — зпрацьовують не тільки від сили струму, але і від його напрямку
    неполяризовані — зпрацьовують тільки в залежності від сили струму
  • За способом досягнення швидкодії:
    з пружинним відключенням
    з пружинно-магнітним відключенням
    з електромагнітним відключенням

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Железнодорожный транспорт //  — С. 48.(рос.)