Засоби масової інформації Бутану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Засоби масової інформації Королівства Бутан одні з наймолодших на планеті. До кінця XX століття піддані Королівства обходилися не тільки без радіо і телебачення, а й без газет.

Радіо[ред. | ред. код]

Першу радіотрансляцію в Бутані організували в 1973 році добровольці з Національної Молодіжної Асоціації Бутану. Вони використовували 400-ватний короткохвильовий передавач і виходили в ефір з годинною програмою раз на тиждень по неділях. У 1979 році добровільна радіомовна служба була офіційно взята під контроль державним департаментом інформації та мовлення з метою створення на її основі професійної мовної служби.

Тільки в 1986 році почала щоденне мовлення Радіомовна служба Бутану (англ. Bhutan Broadcasting Service, BBS). У тому ж році старий 400-ватний передавач замінили потужнішим короткохвильовим передавачем (5 кВт). Мовлення велося на чотирьох мовах: дзонг-ке, англійською, непалі і шарчоп.

У 1991 році за фінансової підтримки уряду Індії була побудована професійна мовна студія (з'явився передавач потужністю 50 кВт). У 1992 році спеціальним королівським указом радіо та газеті Kuensel був гарантований автономний статус. Втім, попри це, держава продовжила субсидувати обидва ЗМІ.

У 1997 році за фінансової підтримки DANIDA BBS розпочала мовлення у FM-діапазоні, який до недавнього часу був обмежений лише територією столиці Тхімпху.

Зараз BBS віщає щоденно по 16 годин (109 годин на тиждень) на коротких хвилях і в FM-діапазоні. Трансляція на коротких хвилях охоплює всю країну. А мовлення в FM-діапазоні лише планується розширити на всю територію Бутану (зараз радіо в FM-діапазоні можна слухати тільки в західних і деяких центральних районах країни).

Бутанське радіо на коротких хвилях також можна слухати в деяких містах Індії.

Програми бутанського радіо, в основному, націлені на сільське населення країни. Головним чином, це інформаційно-освітні програми. Розважальна частина мовлення заповнюється, в основному, бутанськими піснями.

На сьогоднішній день радіо — найдоступніший і популярний засіб масової інформації в Бутані.

Формально BBS — автономна громадська мовна корпорація. Проте, служба повністю залежить від державних субсидій. Декілька міжнародних організацій-донорів також надавали підтримку в технічному оснащенні служби та підготовці кореспондентів. Рада директорів служби формується з держслужбовців.

У місті Бумтанг в центральному Бутані була спроба організувати за підтримки ЮНЕСКО місцеве громадське радіо, однак проект за неназваних причин був закритий.

Преса[ред. | ред. код]

Докладніше: Газети в Бутані

Популярні газети Бутану: Kuensel, Bhutan Times, Bhutan Observer, Bhutan Today, Business Bhutan. Газети виходять на дзонг-ке, англійською, непальському мовами.

Телебачення[ред. | ред. код]

Телевізійне мовлення в Бутані почалося в 1999 році. Бутан став останньою країною у світі, в якій з'явилося телебачення. Через деякий час в країні ввели кабельне телебачення. До 2002 року, однак, значно зріс рівень злочинності, і, як припускають, причиною цього є поява кабельного телебачення.

Інтернет[ред. | ред. код]

У Бутані налічується близько 15 000 користувачів інтернету.

Посилання[ред. | ред. код]