Євсев'єв Макар Євсевійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євсев'єв Макар Євсевійович
Народився 18 (30) січня 1864 або 1864[2]
Малі Кармали, Буїнський повітd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер 10 травня 1931(1931-05-10), 11 травня 1931(1931-05-11)[1] або 1931[2]
Казань, РСФРР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Місце проживання Levo-Bulachnaya Streetd, Казань
Діяльність педагог, педагог, історик, етнограф
Alma mater Казанський державний університет
Нагороди
Орден Святої Анни орден Святого Станіслава

Макар Євсевійович Євсев'єв (Кобаєв) 18 [30] січня 1864, Цярмун, Симбірська губернія — 11 травня 1931, Казань) — ерзянський вчений, просвітитель, педагог. Професор (1921), колезький радник. Один із перших професійних ерзянських фотохудожників, колекціонер ерзянської старовини. Ідеолог модернізації ерзянської освіти. За національністю ерзя.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в ерзянській родині підприємців-аграріїв у містечку Цярмун (Малі Кармали). Закінчив Шераутське початкове училище (1876), Казанську вчительську семінарію (1883), історико-філологічний факультет Казанського університету (1892).

З 1892 року працював вчителем і наставником підготовчого класу Мордовського зразкового початкового училища при Казанській семінарії. У 1919 році заарештований, звільнений завдяки клопотанням Наркомосу РРФСР.

З 1920 року — завідувач відділу, науковий співробітник Казанського краєзнавчого музею. Одночасно викладав історію та етнографію ерзян і мокшан, ерзянську і мокшанську мови у вищих та середніх навчальних закладах Казані (Східна академія, Східний педагогічний інститут, Казанський педагогічний університет та ін.). У 1920-х роках був організатором Центральних курсів мордовських вчителів у Москві (19261928), перших 3-річних курсів в Казані, короткострокових курсів у Нижньому Новогороді, Самарі, Саранську, Саратові, Симбірську.

Ідеолог модернізації освіти ерзянського і мокшанського народів[ред. | ред. код]

Євсев'єв — перший учений-енциклопедист і просвітитель ерзянського і мокшанського народів. 

З іменем Євсев'єва пов'язаний новий етап у розвитку ерзянської та мокшанської писемності, національної самосвідомості. На основі вивчення розмовної мови він створив «Зразки мордовської народної словесності», написав перші букварі для мокші (1892) і ерзі (1897), був співавтором першого букваря для ерзян «Тундонь чи» — «Весняний день». Здійснив цілісний підхід до вивчення ерзянської і мокшанської мов у монографіях «Основи мордовської граматики» (1928), «Эрзянь-рузонь валкс» («Эрзянско-російський словник», М., 1931). Євсев'єв займався перекладацькою діяльністю: саме він переклав понад 10 віронавчальних та навчальних книг.

Польова робота[ред. | ред. код]

У фольклорних експедиціях зібрав багатющий матеріал з усно-поетичної творчості мокшанського і ерзянського народів, став першим національним фотографом, зафіксував різноманіття побутової культури даних народів. Брав участь у Всеросійській промислово-художній виставці в Нижньому Новгороді (1896), Всесвітній виставці в Парижі, на якій жіночий ерзянський костюм, привезений М. Є. Євсев'євим, удостоєний золотої медалі.

Зібрані ним колекції одягу, прикрас та інших предметів побуту мокшан і ерзян, а це більше 500 предметів зберігаються в центральних музеях Москви, Санкт-Петербурга, Казані, Саранська, Гамбурга, Парижа, Гельсінкі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Бюст Макара Євсев'єва біля МДПІ імені М. Є. Євсев'єва

Ім'я Макара Євсев'єва присвоєно:

  • Мордовському державному педагогічному інституту;
  • філії № 1 Централізованої міської бібліотечної системи для дорослих міського округу Саранськ
  • вулиці м. Саранська;
  • Малокармалинській середній загальноосвітній школі.

У Мордовському державному педагогічному інституті щорічно проводиться науково-практична конференція «Євсев'євські читання».

У селі Малі Кармалы Чуваської Республіки встановлений бюст Макара Євсев'єва.

Посилання[ред. | ред. код]

П.Ю.Соколова (20.10.2008). Образ мордовского ребенка в фотографиях М.Е. Евсевьева. Культура детства: нормы, ценности, практики. Российский государственный гуманитарный университет. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 липня 2009.

  1. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. а б в Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991)СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0