Євхаристиріон, або Вдячність
Евхарістіріон, албо Вдячність Петру Могилі, Ευχαριστηριόν, албо Вдячность ясне превелебнЂйшому в ХристЂ єго милости господину отцу кир Петру МогилЂ…) — панегірик укладений Софронієм Почаським і надрукований в Лаврській друкарні, піднесений і проголошений «23-ма спудеями Гімназіуму Єго Милости з школы Реторіки» на Великдень 29 березня 1632 року.
Панегірик прославляв Петра Могилу як першого, хто дав православній науці, «досі безплідній», справжню вченість.[1]
Опис твору[ред. | ред. код]
Твір укладений правильним 13-складовим розміром зі схемою «7+6» (448 рядків), декілька рядків за іншою схемою.[2]
«Євхаристиріон» написаний українською книжною мовою. Основна думка панегірику полягає в шануванні наук, знань, плеканні талантів та впевненості, що сад знань (Гелікон) обов'язково розквітне й на українській землі і що її сини, «нащадки славних Роксоланів в науках порівняють премудрих поганів»[3]
Частини твору «Парнас» і «Гелікон» прославляють науки та музи, які вивчалися у Києво-Могилянській колегії, засновані Петром Могилою. Згадується «сім вільних мистецтв». Їх автор оселяє на Геліконі: граматика «учить слів і мови», риторика, відповідно, «слів та вимові», діалектика — «розумному в речах пізнавання», арифметика — лічбі, геометрія — «розрізненню землі», музика — «учить співам», астрономія — рухів небесних, теологія — «боських речей».[4]
Панегірик проілюстрований гравюрами. Одна зображала Петра Могилу на горі Гелікон, на другій — постать Муція Сцеволи, легендарного предка митрополита[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія України в особах: IX—XVIII ст / В. Замилинський (кер. авт. кол.), І. Войцехівська, В. Ґалаґан та ін. — К. : Україна, 1993. — С. 261. — ISBN 5—319—01062— 1.
- ↑ Гуцуляк М. "Євхаристиріон, або Вдячність..." Софронія Почаського у віршознавчому зрізі / М. Гуцуляк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство.. — 2015. — № 9. — С. 38-44.
- ↑ Хижняк 3. І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. — К. : Вид. дім «KM Академія», 2003. — С. 48-49. — ISBN 966-518-216-1.
- ↑ Кралюк П. Історія Української філософії / П.Кралюк. — К. : КНТ, 2016. — 652 с. Архівовано з джерела 8 травня 2021
- ↑ Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI – XVIII ст. — К : Наукова думка, 1983. — С. 26.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Євхаристиріон, або Вдячність |
- Текст Євхаристиріона [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Євхаристиріон, або Вдячність