Єжи Жепецький
| Єжи Жепецький | |
|---|---|
| пол. Jerzy Paweł Rzepecki | |
| Народження | 1902 |
| Смерть | 1978 |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
Єжи Павел Жепецький (пол. Jerzy Paweł Rzepecki, 1902, Підволочиськ — 1978) — польський архітектор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1902 року[1] в Підволочиську[2] в родині Ігнатія Жепецького.[3] Закінчив гімназію в Закопаному. Учасник Польсько-української війни на польському боці. Двічі був звільнений від служби, як неповнолітній і двічі повертався на службу. Отримав чин плутонового і призначений шефом кампанії. 1921 року брав участь у Третьому сілезькому повстанні.[1] 1933 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.[2] Працював там асистентом.[1] У Львові проживав на вулиці Черешневій, 3.[4] Під час Другої світової війни належав до польського військового підпілля. Пізніше жив і працював у Вроцлаві. Займався повоєнною відбудовою.[1] Захоплювався альпінізмом і гірським туризмом у Татрах спільно з братом Збігневом Жепецьким, також архітектором.[5]
- Роботи
- Перший етап відбудови костелу святого Войцеха у Вроцлаві (1953—1955).[6]
- Реставрація дому Фридерика Шопена в Душниках.[7]
- Реставрація барокового сиротинця у Вроцлаві, в місцевості Острув Тумський.[7]
- Відбудова промислових об'єктів.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Chwaściński B. Z dziejów taternictwa: o górach i ludziach. — Sport i Turystyka, 1988. — S. 168.
- ↑ а б Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933/1934. — Lwów: Nakładem Politechniki Lwowskiej, 1933. — S. 243.
- ↑ Łoza S. Rzepecki Zbigniew // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 1. — S. 645.
- ↑ Spis abonentów sieci telefonicznych państwowych i koncesjonowanych w Polsce (z wyjątkiem m. st. Warszawy) na 1939 r. — Warszawa, 1939. — S. 663.
- ↑ Chwaściński B. Z dziejów taternictwa… — S. 155.
- ↑ Leksykon architektury Wrocławia. — Wrocław: Via Nova, 2011. — S. 204. — ISBN 978-83-60544-89-1.
- ↑ а б в Wrocław z lat 1945-1952 : zniszczenia i dzieło odbudowy. — 1985. — S. 159. — ISBN 83-01-05849-8.
