Єлизавета Яворович
| Єлизавета Яворович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Дата народження | 31 березня 1946 (78 років) |
| Місце народження | Нисько, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Alma mater | Факультет польських студій Варшавського університетуd і Кіношкола в Лодзі |
| Професія | журналістка |
| Нагороди |
 |
 Єлизавета Яворович у Вікісховищі | |
Єлизавета Яворович, уроджена Латавець (нар. 31 березня 1946, Ніско) — польська журналістка, авторка інтервенційної програми «Випадок для репортера», яку транслює TVP.
Біографія[ред. | ред. код]
Донька Броніслава Яворович. Вона виросла в Стальовій Волі[1]. Випускниця філологічного факультету (єврейська філологія) Варшавського університету. У 1976 році закінчила заочне вище професійне училище виробництва телевізійних програм при Кіношколі в Лодзі ім. Леона Шиллера.
Вона знайшла свою долю на телебаченні ще студенткою через конкурс, організований Telewizji Spraw Młodych. Деякий час була ведучою «Fashion Corner» (Модний куточок) на TVP. З 1980-х років він веде «Справу репортера» на TVP1.
У 1995 році однією з перших була нагороджена грамотою «Бенемеренті», а у 2001 році польовий єпископ Польського Війська генерал Sławoj Leszek Głódź нагородив її медаллю «Milito Pro Christo».
Єлизавета Яворович була тричі заміжня. Другим чоловіком був автогонщик Лех Яворович[2]. Її нинішній чоловік — полковник Євгеніуш Млечак, колишній речник міністерства національної оборони Польщі[3][4] .
Нагороди[ред. | ред. код]
2 листопада 1999 року нагороджена Срібним Хрестом Заслуги[5].
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1985: «Громадянин Тур» — режисерія
- 1983: «На узбіччі» — режисерія
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2022: «Телекамера» в номінації Журналіст 25-річчя[6]
- 2021: Премія громадських медіа[7]
- 2009: Супервиктор за життєві досягнення
- 2007: Антипремія 2007 журналістів з Малопольщі за брак журналістської достовірності в реалізації матеріалу про готель на вул. Szeroka в Кракові
- 2004: Bene Merenti та Sharp Pen Award — спеціальна нагорода Business Center Club
- 2001: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму " Кейс для репортера ".
- 2000: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму " Кейс для репортера ".
- 1999: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму " Кейс для репортера ".
- 1992: Лауреат Віктора
- 1985: Бронзовий коник для «Громадянина Тура» в категорії документального фільму на Краківському кінофестивалі
- 1984: Премія Syrena Warszawska Клубу кінокритиків SD PRL за фільм «На узбіччі»
- 1984: Спеціальна нагорода на Фестивалі соціально-політичних фільмів у Лодзі за фільм Na bocznica
- 1984: Бронзовий коник для Na bocznica в категорії телефільмів на Краківському кінофестивалі
- Приз Ксавері та Мечислав Прошинський за найкращого журналіста
Критика[ред. | ред. код]
У 2008 році краківські журналісти нагородили її Антипремією Журналіста за відверто упереджену програму про готель на вул. Широка, 12 у Кракові. Рада з медіа-етики визнала обґрунтованими дві скарги на Яворович. В обох випадках вона вважала спосіб реалізації програми упередженим, таким, що не відповідає основним журналістським стандартам і професійній етиці. У 2010 році було зареєстровано Асоціацію «Стоп Ненадійним». Вона об'єднує людей, які почуваються постраждалими від програми Єлизавети Яворович «Випадок для репортера»[8][9][10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jaworowicz Elżbieta – Stalowka.NET (пол.)
- ↑ Elżbieta Jaworowicz: zasakujące informacje o jej mężu. Niewiele osób o tym wiedziało (пол.), 20 липня 2020
- ↑ [1], Wirtualna Polska Media S.A, "Rzecznik MON dał głowę za „Rolandy”"
- ↑ [2], oprac Jakub Majkowski, "Elżbieta Jaworowicz z trzecim mężem"
- ↑ M.P. z 2000 r. nr 5, poz. 92.
- ↑ Rozdano „Telekamery” 25-lecia. Werner, Jaworowicz, Szpakowski i Sznuk wśród nagrodzonych
- ↑ Nagrody Mediów Publicznych, 30 листопада 2021
- ↑ Stop Nierzetelni. Poszkodowani przez Jaworowicz zakładają stowarzyszenie wyborcza.pl 06.09.2010.
- ↑ Obserwatorium Wolności Mediów w Polsce. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Protest przeciwko nierzetelności Jaworowicz. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 листопада 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Elżbieta Jaworowicz на сайті Filmweb.pl (пол.)
- Elżbieta Jaworowicz на сайті filmpolski.pl (пол.)
|
