Єловицькі (герб)
| Єловицькі | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Шляхетський герб | |
| Деталі |
Єловицькі (Jełowicki, Jałowicki, Brama, Bożeniec odm.) – шляхетський та княжий герб, походженням з Русі.
Опис герба[ред. | ред. код]
В червоному полі срібні табірні ворота увінчані таким же лицарським хрестом[джерело?]. Клейнод: п'ять страусиних пір'їн. Щит огорнений княжим плащем та увінчаний княжою митрою.
Найбільш ранні згадки[ред. | ред. код]
Один з найдавніших гербів Волині.
Роди[ред. | ред. код]
Кропотки на Яловичах, звані Єловицькими – княжий рід , що походить від князів переяславських чи, ймовірно, є смоленською гілкою Рюриковичів, один з найстаріших на Волині.
Прізвище походить від місцевості Яловичі і є одним із найстаріших, щодо відомості прізвищем Волині вже на початку XV століття, головним спадковим володінням є Єловичі приблизно з середини XIV століття (Н. Яковенко). Так, наприклад, документи Пашка Єловицького від 1420 року містять вже повністю сформоване прізвище, що, враховуючи територію Русі, є періодом дуже раннім.
Друга частина прізвища – "Боженець" - це назва місцевості недалеко від Єловичів (а не як стверджує Н. Яковенко від імені гіпотетичного предка роду Божати).
Різновид герба Єловицькі герб Огінець та Брама князів Огинських та Пузин, а різноманітність полягає в розвилці хреста на балці воріт; спільність герба свідчить про спільне походження від Смоленських князів. Зображення двох гербів не були полонізовані.
В кінці XV століття Єловичі перейшли у володіння князів Кропотка–Єловицьких, що також походять від князів смоленських і за Жигимонтом Люба-Радзиминським є іншою гілкою Єловицьких, а за даними Ю. Вольфа зовсім окремим княжим родом. Список родин, що користуються гербом Єловицькі з Гербовника польського Тадеуша Гайля[1]:
Chawejłowicz, Jałowicki, Jelnicki, Jełowicki, Lesznicki, Leśnicki, Łasznicki[2].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- S. Окольски. Orbis Polonus. Краків, 1641.
- А. Ю. Jabłonowski. Heraldica це селище самоцвіт лицарського. Львів, 1742.
- Т. Żychliński. Золота книга шляхти польської. Познань, 1893. Rocz. XV. С. 217-232.
- Wolff J. "Kniaziowie литовсько-руські з кінця XIV століття. Варшава, 1895. С. 660.
- Н. Яковенко. Українська шляхта з kincja XIV в seredyny XVII ст. Київ, 1993. С. 140-141.
- О. О. Вінниченко. Князі і некнязі: Про князівський титул Єловицьких // Український історичний журнал. Київ, 2009. № 5 (488): вересень–жовтень. С. 47-65. [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
- ↑ Herb Jelowicki i lista nazwisk w elektronicznej wersji Herbarza polskiego Tadeusza Gajla