Єлізавета Болеславна
Єлізавета Болеславна пол. Elżbieta | |
---|---|
Біографічні дані | |
Народження | 1263[1] |
Смерть |
28 вересня 1304 Вроцлав, Богемське королівство |
У шлюбі з | Генріх V Гладкий |
Діти | Bolesław III the Generousd, Władysław of Legnicad, Henry VI the Goodd, Євфимія Силезька і Q126050598? |
Династія | П'ясти |
Батько | Болеслав Побожний |
Мати | Йолента Польська |
Єлізавета Болеславна або Єлізавета Калиш (пол.: Elżbieta Bolesławówna), (1263 – 28 вересня 1304) – польська принцеса, донька князя Великопольського Болеслава Побожного. Старша сестра Ядвіґи Великопольської, матері останнього короля Польщі з династії П'ястів Казимира ІІІ.
По батьківській і по материнській лінії була нащадком Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Осмомисла.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась 1263 р. Єлізавета була донькою князя Великопольського Болеслава Побожного та його дружини принцеси Св. Йоланти.
1273 року Елізабет одружилася з Генріхом V, князем Легніци (1248–1296), що був сином Болеслава II Лисого і Ядвіги Анхальтської.
В подружжя було вісім дітей:
- Ядвіґа (бл. 1277 р. - 3 лютого 1347 р.) одружена 1289/95 рр. з князем Отто Бранденбурзьким-Зальцведеля, другим сина маркграфа Отто V. Після смерті чоловіка стала черницею в монастирі Св. Клари у Вроцлаві.
- Євфимія (бл. 1278 - червень 1347 р.), одружена 1300 р. з Отто II з Горцу, герцога Каринтії. Їх донькою була Елізабет Каринтійська, через неї Елізабет і Генріх були прямими предками королів Сицилії, Арагона і Кастилії.
- Ганна (1284 - 2/3 жовтня 1343 р.), Настоятелька монастиря св. Клари, Вроцлав.
- Елізабет (бл. 1290 - н. 1357/58), Настоятелька монастиря св. Клари, Вроцлав.
- Болеслав III (23 вересня 1291 - 21 квітня 1352), князь Легніци, Брегу, Вроцлава.
- Олена (бл. 1293 - піс. 1300), черниця монастиря Св. Клари, Ґнезно.
- Генрі VI Добрий (18 березня 1294 - 24 листопада 1335), князь Вроцлава
- Володислав (6 червня 1296 - 13 січня 1352), князь Легніци і Брегу.
Її чоловік пішов на війну з Генріхом III, герцогом Сілезьким-Глогувським; він був схоплений і ув'язнений у Глогуві. Генріх сильно захворів; це було пов'язано з умовами його ув'язнення (він був замкнений в залізній клітці).
Після звільнення він не оправився і невдовзі помер. Побоюючись за майбутнє свого князівства, 1294 року він вирішив поставити себе під захист Святого Престолу.
Генріх помер 22 лютого 1296 і був похований у монастирі Св. Клари у Вроцлаві. У цей час всі його сини були неповнолітніми, і їх взяв під опіку його брат Болко І, який почав правити від їх імені.
Мати і молодша сестра Елізабет Анна пішли до жіночого монастир після смерті Генріха. Сестра Ядвіга вийшла заміж за Владислава I; у них було багато дітей - серед них були Єлизавета Польська і Казимир III Великий.
Єлизавета Болеславна та її діти виїхали жити до Короля Богемії Вацлава II. Вацлав і Елізабета домовилися, щоб її син Болеслав одружився з молодшою дочкою Вацлава Маргарет.
Заручини Болеслава з Маргарет викликали страх серед родичів Вацлава, які бачили молодого князя Легницького як потенційного суперника для престолу. Хоча Вацлав II мав сина-спадкоємця. Проте смерть короля Богемії 1305 і через рік вбивство його сина і наступника Вацлава III в Оломоуці, призвели до того, що Болеслав почав боротьбу за Богемський трон, прийнявши титул "haeres Regni Poloniae" (спадкоємець Польського королівства).
Болеслав і Маргарет одружилися 1308 році і мали трьох дітей.
Елізабет померла 28 вересня 1304 року і була похована разом з чоловіком у монастирі Св. Клари у Вроцлаві.
Родовід[ред. | ред. код]
Єлізавета Болеславна веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
16. Мешко ІІІ Старий | ||||||||||||||||
8. Одон Мешкович | ||||||||||||||||
17. Єлизавета | ||||||||||||||||
4. Владислав Одонич | ||||||||||||||||
18. Ярослав Осмомисл | ||||||||||||||||
9. Вишеслава Ярославна | ||||||||||||||||
19. Ольга Юріївна | ||||||||||||||||
2. Болеслав Побожний | ||||||||||||||||
10. Мествін І | ||||||||||||||||
5. Ядвиґа Померанська | ||||||||||||||||
11. Свініслава | ||||||||||||||||
1. Єлізавета Болеславна | ||||||||||||||||
24. Бела ІІІ | ||||||||||||||||
12. Андрій ІІ | ||||||||||||||||
25. Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
6. Бела IV | ||||||||||||||||
13. Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
3. Йоланта | ||||||||||||||||
14. Феодор I Ласкаріс | ||||||||||||||||
7. Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
15. Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- FUKALA, Radek. Slezsko. Neznámá země Koruny české. Knížecí a stavovské Slezsko do roku 1740. České Budějovice: Veduta, 2007. 344 s. ISBN 978-80-86829-23-4.
- "Medieval lands" by Charles Cawley. [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Lundy D. R. The Peerage