Єпархія Прузад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єпархія Прузад (лат.: Dioecesis Prusiensis) — колишня єпархія Константинопольського патріархату і титулярна єпархія Католицької Церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Прусіада (Prusias ad Hypium), що ідентифікується з Конуралп (колишній Ускюб)[1] в провінції Дюздже в Туреччині, є стародавнім єпископством римської провінції Оноріада в цивільній єпархії Понт. Вона входила до Константинопольського патріархату і була суфраганною діоцезією Клавдіопольської архієпархії. Місце знаходження задокументовано в Notitiae Episcopatuum патріархату до ХІІ століття.[2]

Є кілька документованих єпископів цього стародавнього єпископського престолу. Георгій брав участь у першому Вселенському соборі, який відбувся в Нікеї в 325 році. Олімпіон втрутився на Халкедонську раду в 451 році. Доміцій брав участь у Константинопольському соборі 680 року. Теофіл був присутній на другому Нікейському соборі 787 року.[3] Павло зазнав мученицької смерті під час іконоборської боротьби і згадується в грецькому менолозі від 7 травня. Костянтин і Лев брали участь відповідно в Константинопольських соборах 869—870 і 879—880 років, які розглядали питання патріарха Фотія. Сфрагістика повернула імена деяких єпископів Прусіади: Георга II, який жив між VII і VIII століттями; Василія, який жив між Х і ХІ століттями; та Миколая, чия печатка датується ХІ ст.

З ХІХ століття[4] Прусіада входить до титульних єпископських престолів Католицької Церкви; місце було вакантним з 15 вересня 1967 року. Останнім єпископом був Хосе Салазар Лопес, єпископ-коад'ютор Самори в Мексиці.

Хронотаксис[ред. | ред. код]

Грецькі єпископи[ред. | ред. код]

  • Георг I † (згадується в 325 р.)
  • Олімпій † (згадується в 451 р.)
  • Доміцій † (згадується в 680 р.)
  • Георгій II † (VII — VIII ст.)[5]
  • Теофіл † (згадка 787 р.)
  • Святий Павло † (ІХ ст.)[6]
  • Костянтин † (згадується 869 р.)[7]
  • Лев † (згадується 879 р.)[8]
  • Базіліо † (Х-ХІ ст.)[9]
  • Микола † (ХІ ст.)[1]

Титулярні єпископи[ред. | ред. код]

  • Франциско де Акіно Корреа, SDB † (2 квітня 1914 — 26 серпня 1921 р. призначений архієпископом Куяби)
  • Уберто Марія Фіодо † (помер 23 грудня 1923 — 3 листопада 1933 р.)
  • Родольфо Орлер, MCCI † (11 грудня 1933 — 19 липня 1946 р. помер)
  • Поль-П'єр-Марі-Жозеф Піньє † (13 грудня 1947 — 27 березня 1954 р. призначений єпископом Костянтина)
  • Хосе Вісенте Тавора † (23 червня 1954 — 20 листопада 1957 р. призначений єпископом Аракажу)
  • Бернардіно Піньєра Карвалло † (11 лютого 1958 — 10 грудня 1960 р. призначений єпископом Темуко)
  • Хосе Салазар Лопес † (22 травня 1961 — 15 вересня 1967 р. змінив єпископа Самори)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (англ.) Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, vol. IV, 2001, p. 22.
  2. Jean Darrouzès, Notitiae episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae. Texte critique, introduction et notes, Paris, 1981, indice p. 510, voce Prousias.
  3. Theophilos, PmbZ nº 8190.
  4. La sede titolare è già menzionata negli Annuari Pontifici dell'Ottocento.
  5. Georgios, PmbZ nº 2079.
  6. Paulos, PmbZ nº 5853. Questo vescovo potrebbe anche appartenere alla sede di Prusa in Bitinia.
  7. Konstantinos, PmbZ nº 23750.
  8. Leon, PmbZ nº 24338.
  9. Basileios, PmbZ nº 21038.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]