Єпархія Хіоса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпархія Хіоса
Посада керівника організації Roman Catholic Bishop of Chiosd
Країна  Греція
Християнський літургічний обряд римський обряд
Кількість членів 500
Кількість населення 210 000 осіб
Розташування штаб-квартири Хіос і Хіос
Спільний кордон із Roman Catholic Archdiocese of Naxos, Andros, Tinos and Mykonosd, Roman Catholic Archdiocese of Athensd, Apostolic Vicariate of Thessalonikid, Apostolic Vicariate of Istanbuld, Roman Catholic Archdiocese of Izmird, Roman Catholic Archdiocese of Rhodesd
Мова комунікації грецька
Площа 4116 км²
CMNS: Єпархія Хіоса у Вікісховищі

Хіоська єпархія або єпархія Хіоса (на латині Dioecesis Chiensis) — резиденція католицької церкви в Греції, суфраган Архієпархії Наксос. У 2019 році в ньому було охрещених 500 із 210 000 мешканців. Місце вільне.

Територія[ред. | ред. код]

Єпархія поширює свою юрисдикцію на католиків латинського обряду грецьких островів Лемнос, Лесбос, Хіос, Самос та Ікарія.

Єпископством є місто Хіос, де розташований собор Сан-Нікола.

Територія займає понад 4116 осіб км² і поділено на 3 парафії: собор і дві церкви, обидві присвячені Марії Ассунті, на островах Самос і Лесбос.

Історія[ред. | ред. код]

Хіос — давньогрецька резиденція, засвідчена ще в V столітті, зведена до рангу метрополії в XIV столітті.

Після четвертого хрестового походу (1204 р.) була заснована єпархія латинського обряду, перший єпископ якої згадується лише в першій половині XIV ст.

Спочатку вона була суфраганкою архиєпархії Родосу. 9 березня 1222 року вона стала частиною церковної провінції архиєпархії Мітіліни, але пізніше повернулася, щоб стати суфраганом Родосу. У 1642 році він увійшов до складу церковної провінції архієпархії Наксос.

Саме на острові Хіос стосунки між католиками та православними були одними з найкращих на всьому Сході, і немає задокументованих епізодів явної ворожості до католиків. Єзуїти, встановлені на острові з 1590 року, не мали труднощів у проповіді в православних церквах, а латинські єпископи часто служили в грецьких монастирях. Ця співпраця тривала приблизно до кінця XVII століття.

У 1668 році острів Хіос, населений 40 000 осіб, з них 6 000 католиків, був окупований турками, які також реквізували собор Санта-Марія. У 1754 році на острові було 60 жителів 000, з них 3 500 католиків. Протягом наступних двох століть кількість католиків продовжувала різко падати.

30 березня 1930 року він передав острів Патмос архиєпархії Родосу, а 20 серпня 1931 року на підставі короткого католіцького відомства Папи Пія XI включив острів Лесбос, який раніше належав архієпархії Смирни.

З 1939 року єпархія більше не має власного єпископа і керується апостольським адміністратором (переважно архієпископами-митрополитами Наксоса).

Хронотаксис[ред. | ред. код]

Періоди вакансій, що не перевищують 2 роки або не встановлені історично, опускаються.

Грецькі єпископи[ред. | ред. код]

  • Трифон † (до 450 - після 458)
  • Георгій † (згадується 680 р.)
  • Теофіл † (згадка 787 р.)
  • Костянтин † (Х ст.) [1]
  • Микола † (ХІ ст.) [2]

Латинські єпископи[ред. | ред. код]

  • Руффіно, OP † (1322)
  • Гілфорт, OP †
  • Джованні, OP † (12 червня 1329 - 27 червня 1330 призначений єпископом Корфу)
  • Оддойно † (21 квітня 1343 р. - ? помер)
  • Бенедетто де Пупіо, OP † (8 липня 1349 р. - ? помер)
  • Манфреді да Кокконато, OFM † (21 липня 1360 р. - ? помер)
  • Уго де Флавіньї, OFM † (19 січня 1384 р. - ?)
  • Джованні Баттіто † (згадується 1391 р.)
  • Карло Джустиніані † (1 вересня 1395 р. - ?)
  • Томмазо Паллавічіні † (6 лютого 1400 р. - ?)
  • Леонардо Паллавічіні † (9 серпня 1409 р. - ? помер)
  • Антоніо Паллавічіні † (31 липня 1450 р. - ? )
  • Джероламо Камуліо † (31 грудня 1470 р. - ? помер)
  • Паоло де Монелія, OP † (1 лютого 1499 р. - ? помер)
  • Бенедетто Джустініані † (16 листопада 1502 - 1533 помер)
  • Джованні Вігеріо де Ворагіне, OFMConv. † (14 січня 1534 р . - ? звільнився)
  • Паоло де Фліско † (27 червня 1550 р. - ? помер)
  • Тімотео Джустініані † (14 квітня 1564 — 5 квітня 1568 призначений єпископом Стронголі)
    • Вакантна посада (1568-1579)
  • Бенедетто Гаретті, OFM † (30 січня 1579 - 1597 помер)
  • Джероламо Джустініані, OP † (15 грудня 1599 - 1604 пішов у відставку)
  • Марко Джустініані, OP † (31 травня 1604 р . - помер близько 1640 р.)
  • Андреа Софіано † (10 березня 1642 р . - помер після 1668 р.)
  • Леонардо Бальсаріні † (після 1668 — 19 грудня 1698 призначений архієпископом Коринфа)
  • Томмазо Джустініані, CRM † (28 травня 1700 — 22 липня 1709 призначений єпископом Неббіо)
  • Філіппо Бавестреллі † (помер 30 вересня 1720 - 6 квітня 1754)
  • Джованні Баттіста Бавестреллі † (16 вересня 1754 — 31 серпня 1772 призначений апостольським вікарієм Константинополя)
  • Джованні Антоніо Вурікла † (помер 12 липня 1773 — лютий 1785)
  • П'єтро Кравері, OFM † (19 грудня 1785 - 7 квітня 1788 призначений єпископом Гальтеллі-Нуоро)
  • Ніколо Тімоні † (помер 15 вересня 1788 — 18 листопада 1812) [3]
  • Франческо Саверио Дракополі † (19 грудня 1814 — 1 серпня 1821 помер)
    • Вільне місце (1821-1829)
  • Ігнаціо Джакомо Джустініані † (помер 10 травня 1829 — 10 березня 1875)
  • Андреа Полікарпо Тімоні † (30 липня 1875 — 13 травня 1879 призначений архієпископом Смирни)
  • Ігнаціо Ніколо Джустініані † (помер 13 травня 1879 — 26 жовтня 1884)
  • Феделе Абаті, OFM † (23 січня 1885 - 27 квітня 1890 пішов у відставку[4])
  • Діонісіо Ніколози † (6 червня 1890 - 25 січня 1916 помер)
  • Ніколас Харікопулос (Harikoupoulos) † (3 січня 1917 - 1 липня 1939 помер)
    • Алессандро Гвідаті † ( 1939 — 22 лютого 1947 у відставці) (апостольський адміністратор)
    • Джованні Франческо Філіпуччі † (29 травня 1947 - 9 листопада 1959 помер) (апостольський адміністратор)
    • Рокко Делатолла † ( 1959-1961 ) (апостольський адміністратор)
    • Іоанніс Перріс † ( 1961 - 29 квітня 1993 у відставці) (апостольський адміністратор)
    • Ніколаос Принтезіс (29 квітня 1993 р . - 25 січня 2021 р. відкликано) (апостольський адміністратор)
    • Йосиф Принтезіс, з 25 січня 2021 року

Статистика[ред. | ред. код]

У 2019 році з 210 тис. населення єпархія мала 500 охрещених, що відповідає 0,2% від загальної кількості.

Рік Населення Священики Диякони Ченці Парафії
католики загалом % загалом секулярні ченці вірних на священика чоловіки жінки
1950 150 278.000 0,1 4 1 3 37 4 10 3
1970 95 254.496 0,0 2 1 1 47 1 10 2
1980 45 212.000 0,0 1 1 45 5 3
1990 50 195.004 0,0 3
1999 150 195.000 0,1 3
2000 155 195.000 0,1 3
2001 200 195.000 0,1 6
2002 170 199.800 0,1 3
2003 300 201.500 0,1 3
2004 500 205.000 0,2 3
2006 500 206.000 0,2 3
2013 450 200.520 0,2 1 1 450 3
2016 500 210.000 0,2 ? ? 3
2019 500 210.000 0,2 ? ? 3

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Gustave Léon Schlumberger, Sigillographie de l'empire byzantin, 1884, p. 199.
  2. ↑ Nicholas bishop of Chios, Online Catalogue of Byzantine Seals, Dumbarton Oaks Research Library and Collection.
  3. ↑ Il 3 giugno 1796 fu nominato vicario apostolico di Costantinopoli; ma questa traslazione non ebbe effetto. Contestualmente venne nominato a Chio Vincenzo Coressi (24 luglio 1797), la cui nomina non ebbe effetto, per via della mancata traslazione del predecessore. Nel novembre del 1800 Coressi fu destinato all'arcidiocesi di Nasso.
  4. ↑ Nominato vescovo titolare di Dioclezianopoli di Palestina.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Інші проєкти[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

</img>

  • [chio1 Єпархія Хіоса] // Gcatholic.org.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єпархія_Хіоса&oldid=37523857