Єргієв Іван Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єргієв Іван Дмитрович
Основна інформація
Дата народження 4 березня 1960(1960-03-04) (64 роки)
Місце народження Одеса
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Професії музикант
Освіта Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Інструменти баян
Нагороди Народний артист України
Звання доктор мистецтвознавства

Іва́н Дми́трович Єргі́єв (нар. 4 березня 1960, Одеса) — український баяніст та педагог, доцент (2005), професор (2015), заслужений артист України (2002), народний артист України (2015), доктор мистецтвознавства (2016), завідувач кафедри народних інструментів ОНМА імені А. В. Нежданової (2009—2019)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1960 року в місті Одеса. 1979 року закінчив Одеське музичне училище ім. Данькевича, 1984-го — Одеську консерваторію (клас В. Євдокимова), по тому — асистентуру-стажування при Київській консерваторії (1991, керівник М. Давидов).

З 1984 року викладав в Одеській музичній академії, від 1996-го — доцент. З 2007 року — в.о. професора. Одночасно з 1988 року — соліст Одеської філармонії.

На міжнародних конкурсах баяністів здобував Гран-прі 1991 року у Франції та 1995-го в Бельгії.

Є одним з представників мистецтва модерного баяна; разом з дружиною Оленою Єргієвою (скрипка) створив камерний дует «Каданс». Виконував написані й присвячені йому твори Людмили Самодаєвої, Олександра Щетинського, Кармелли Цепколенко, Йонаса Тамульоніса, Р. де Смета, інших авторів.

Здійснював гастролі з сольними концертами та у складі дуету «Каданс» — в Італії, Канаді, Монголії, Німеччині, Росії, Німеччині, Франції. Його записи зберігаються у фондах українського радіо. 1995 року в Києві представив відеоінсталяцію «Авангардне виконавське мистецтво».

нагороди: почесна відзнака «За заслуги перед містом» (2019).

Серед наукових робіт:

  • «Модерн-акордеон як нове явище виконавського мистецтва», 2002
  • «Акордеон у творчості Л. Самодаєвої», 2004
  • «Мистецтво українського „модерн-акордеона“ у світовому процесі», 2004.
  • Монографія «Український модерн-баян — феномен маітового мистецтва» (2008).
  • Монография «Артистизм музыканта-инструменталиста» (2014)..

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]