Єременко Андрій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єременко Андрій Віталійович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 5 серпня 1979(1979-08-05)
Київ, СРСР
Смерть 21 серпня 2014(2014-08-21) (35 років)
Волноваха, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Alma Mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  ППО Сухопутних військ
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Андрі́й Віта́лійович Єре́менко (5 серпня 1979, Київ, СРСР — 21 серпня 2014, Волноваха, Україна) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1979 року в місті Київ. У 1996 році закінчив середню школу № 222, що у Святошинському районі міста Києва. 2003 року з відзнакою закінчив факультет радіоелектроніки КПІ, де й залишився працювати. Науковий співробітник факультету електроніки КПІ, роботи Єременка з радіоелектроніки на міжнародних наукових конференціях неодноразово визнавали найкращими.

Мобілізований в березні 2014-го, начальник обслуги зенітної ракетної батареї, 1129-й зенітний ракетний полк.

Вранці 21 серпня 2014-го зазнав смертельного поранення в часі артилерійського обстрілу терористами позицій зенітно-ракетної батареї, захищаючи особовий склад підрозділу та старшого за званням офіцера.

Похований на Берковецькому кладовищі в Києві 26 серпня 2014-го.

Родина[ред. | ред. код]

На момент загибелі у Андрія Єременка була батьки, молодший брат, дружина Ольга та син Микита 2004 р.н.[1]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
  • Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 5
  • недержавна нагорода — медаль ВГО «Країна» «Доброволець АТО» (посмертно)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]