Єрьомін Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрьомін.
Ф
Володимир Єрьомін
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Юрійович Єрьомін
Народження 18 грудня 1965(1965-12-18) (58 років)
  Смоленськ, РРФСР
Зріст 182 см
Вага 79 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Смоленськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984—1985 СРСР «Іскра» (С) 3 (0)
1986 СРСР «Металург» (Л) 17 (0)
1987 СРСР «Спартак» (Ор) 18 (2)
1988—1990 СРСР «Чорноморець» (Од) 34 (4)
1991 СРСР «Торпедо» (М) 3 (0)
1991 СРСР «Металург» (З) 12 (1)
1991—1992 Німеччина «Фельтен-90» 14 (4)
1992—1993 Німеччина «Вільгельмсгафен» ? (?)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Юрійович Єрьомін (рос. Владимир Юрьевич Ерёмин; нар. 18 грудня 1965, Смоленськ, РРФСР) — радянський та російський футболіст, виступав на позиції півзахисника.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Народився в Смоленську. Вихованець місцевої ДЮСШ, перший тренер — В. Масляний. Футбольну кар'єру розпочав 1984 року в дублюючому складі смоленської «Іскри». У першості дублерів 15 матчів та відзначився 3-а голами. Наступного року був переведений до першої команди, в якій закріпитися не зумів. Того сезону в Першій союзній лізі зіграв 3 поєдинки. У 1986 році перейшов до складу друголігового липецького «Металурга», в складі якого відіграв 17 матчів. Наступний сезон розпочав у складі іншого друголігового клубу, «Спартака» з Орла. У футболці «спартаківців» відіграв до завершення сезону, за цей час у чемпіонаті СРСР зіграв 18 матчів та відзначився 2-а голами.

У 1988 році приєднався до одеського «Чорноморця». У складі одеситів дебютував 12 липня 1988 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 15-о туру Вищої ліги проти мінського «Динамо». Володимир вийшов на поле в стартовому складі, а на 60-й хвилині його замінив Ігор Наконечний[1]. У червні 1989 року був дискваліфікований на рік за навмисне, на думку арбітра, нанесення травми гравцю тбіліського «Динамо» Г. Цааві. У грудні 1989 року дискваліфікація була знята. Дебютним голом у футболці «моряків» відзначився 27 жовтня 1989 року на 48-й хвилині переможного (3:2) домашнього поєдинку 30-о туру Вищої ліги проти ленінградського «Зеніта». Єрьомін вийшов на поле в стартовому складі, а на 58-й хвилині був замінений на Іллю Чимбаларя[2]. У Кубку УЄФА 1990/91 зіграв 2 поєдинки в футболці одеситів. Протягом свого перебування в «Чорноморці» в чемпіонаті СРСР зіграв 34 матчі та відзначився 4-а голами, 3 поєдинки провів у Кубку СРСР, ще 8 матчів відіграв у кубку Федерації. У сезоні 1991 року виступав у московському «Торпедо» (3 матчі) та запорізькому «Металурзі» (12 матчів та 1 гол у чемпіонаті, 1 поєдинок — у кубку СРСР).

У 1991 році виїхав до Німеччини, де по сезону відіграв у нижчолігових клубах «Фельтен-90» та «Вільгельмсгафен».

Особисте життя[ред. | ред. код]

За дублюючий склад «Чорноморця» виступав брат Володимира Єрьоміна — Вадим. Їхній батько, Юрій Іванович, працював тренером юнацької команди «Автомобіліст» (Одеса).

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Чорноморець» (Одеса) - «Динамо» (Мінськ). Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  2. ↑ «Чорноморець» (Одеса) - «Зеніт» (Ленінград). Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єрьомін_Володимир_Юрійович&oldid=42402650