Єсін Василь Павлович

Єсін Василь Павлович
Народився	4 лютого 1930(1930-02-04) робітниче селище Базарний Сизган, тепер Ульяновської області, Російська Федерація
Помер	13 серпня 1998(1998-08-13) (68 років) Калуга, Росія
Національність	росіянин
Партія	КПРС
Нагороди

Василь Павлович Єсін (4 лютого 1930(19300204), робітниче селище Базарний Сизган, тепер Ульяновської області, Російська Федерація — 13 серпня 1998, місто Калуга, Російська Федерація) — радянський узбецький діяч, заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР, 1-й секретар Навоїйського обласного комітету КП Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР 7—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Життєпис

У 1942 році разом із родиною переїхав до міста Сирдар'я Узбецької РСР.

У 1948—1953 роках — студент Ташкентського інституту інженерів іригації та меліорації сільського господарства.

У 1953—1965 роках — майстер, інженер, виконроб, начальник дільниці, головний інженер, начальник будівельно-монтажного управління № 3 тресту «Ферганаводбуд», керуючий тресту «Ферганаводбуд».

Член КПРС з 1954 року.

У 1965—1979 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Ферганської обласної ради депутатів трудящих; 2-й секретар Ферганського обласного комітету КП Узбекистану.

8 грудня 1979 — 7 червня 1982 року — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР з будівництва та промисловості.

У квітні 1982 — 13 січня 1986 року — 1-й секретар Навоїйського обласного комітету КП Узбекистану.

З 1986 року — голова міжколгоспної ради з іригації та меліорації Ферганської області Міністерства водного господарства Узбецької РСР.

Потім — на пенсії.

Помер 13 серпня 1998 року в місті Калузі. Похований на Трифонівському цвинтарі Калуги.

Нагороди

• орден Жовтневої Революції (1981)
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• Заслужений іригатор Узбецької РСР

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва, 1984 (рос.)