Єштокін Панас Федорович

Єштокін Панас Федорович
Народився	2 липня 1913(1913-07-02) або 19 червня (2 липня) 1913 село Станове Фатезького повіту Курської губернії, тепер Понировського району Курської області, Російська Федерація
Помер	19 серпня 1974(1974-08-19) (61 рік) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Знання мов	російська
Заклад	Донбасантрацит
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Панас Федорович Єштокін (нар. 2 липня 1913(19130702), село Станове Фатезького повіту Курської губернії, тепер Понировського району Курської області, Російська Федерація — 19 серпня 1974, місто Москва) — радянський державний діяч, гірничий інженер, 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС, голова Свердловського облвиконкому. Член ЦК КПРС у 1966—1974 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 5—6-го скликань, член Президії Верховної ради Російської РФСР 6-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань.

Життєпис

Народився в родині гірника (випалювальника вапна). У 1921—1928 роках — учень Нижньо-Смородинської семирічної школи. У 1927 році вступив до комсомолу.

У 1928—1931 роках — слухач робітничого факультету при гірничому інституті міста Сталіно (Донецька).

У жовтні 1931 — серпні 1932 року — робітник-бурильник, забійник вапняного (піщаного) кар'єру міста Сталіно.

У жовтні 1932 року вступив до Донецького гірничого інституту, який пізніше був перетворений в гірничий факультет Донецького індустріального інституту в місті Сталіно.

У жовтні 1937 року був мобілізований на виробництво. З жовтня 1937 по липень 1938 року — інженер-диспетчер комбінату «Донбасвугілля» в місті Сталіно.

У липні 1938 — серпні 1939 року — начальник виробничо-розпорядчого відділу, в серпні — листопаді 1939 року — заступник головного інженера тресту «Донбасантрацит» міста Красний Луч Ворошиловградської області.

У листопаді 1939 року — начальник контрольно-інспекторської групи Головвугілля по Підмосковному вугільному басейні.

У листопаді 1939 — квітні 1940 року — начальник виробничо-розпорядчого відділу Головвугілля.

У квітні — вересні 1940 року — начальник виробничого відділу, заступник головного інженера комбінату «Москвавугілля» в місті Тулі.

У 1940 році захистив дипломний проєкт в Донецькому індустріальному інституті та отримав диплом гірничого інженера-електромеханіка.

У вересні 1940 — липні 1941 року — головний інженер шахти імені 20-річчя ВЛКСМ тресту «Донбасантрацит» міста Красний Луч Ворошиловградської області. У липні — жовтні 1941 року — завідувач шахти № 17—17-біс тресту «Донбасантрацит» міста Красний Луч Ворошиловградської області. У жовтні 1941 року евакуйований до міста Копейська Челябінської області.

У жовтні 1941 — травні 1942 року — тимчасовий в.о. начальника шахти № 22 тресту «Челябінськвугілля» міста Копейська Челябінської області.

У травні 1942 — червні 1944 року — головний інженер шахти № 205 тресту «Челябінськвугілля» міста Копейська Челябінської області.

Член ВКП(б) з січня 1943 року.

У червні 1944 — червні 1946 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) шахти № 4—6 тресту «Копейськвугілля» Челябінської області.

У червні 1946 — квітні 1948 року — начальник шахти № 4—6 тресту «Копейськвугілля» Челябінської області.

У квітні 1948 року ненадовго був відкликаний до Москви, з квітня по серпень 1948 року працював старшим консультантом міністра вугільної промисловості східних районів СРСР.

У серпні 1948 — лютому 1950 року — керуючий тресту «Копейськвугілля» комбінату «Челябінськвугілля» Челябінської області.

У лютому 1950 — грудні 1952 року — головний інженер комбінату «Челябінськвугілля».

6 грудня 1952 — 19 червня 1957 року — начальник комбінату «Свердловськвугілля» Свердловської області.

У червні 1957 — січні 1958 року — начальник Управління паливної промисловості Ради народного господарства Свердловського економічного адміністративного району.

25 січня 1958 — 28 квітня 1962 року — 2-й секретар Свердловського обласного комітету КПРС.

28 квітня — 24 грудня 1962 року — голова виконавчого комітету Свердловської обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1962 року — інспектор ЦК КПРС по Російській РФСР.

21 грудня 1962 — 17 січня 1963 року — голова Організаційного бюро Кемеровського обласного комітету КПРС по промисловому виробництву.

17 січня 1963 — 23 грудня 1964 року — 1-й секретар Кемеровського промислового обласного комітету КПРС.

23 грудня 1964 — 19 серпня 1974 року — 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС.

Помер 19 серпня 1974 року після важкої хвороби в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди

• чотири ордени Леніна (26.04.1957, 29.06.1966, 25.08.1971, 30.08.1973)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (6.09.1963,)
• орден «Знак Пошани» (30.12.1943)
• дві медалі «За трудову відзнаку» (17.02.1939, .10.1948)
• медаль «За трудову доблесть» (1953)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (.08.1945)
• медаль «40 років Збройних Сил СРСР» (.12.1958)
• медалі
• Сталінська премія ІІІ ст. (3.08.1948) — за розробку та впровадження методів автоматичного управління механізмами і процесами на вугільних шахтах

Джерела

• Ештокин Афанасий Фёдорович [Архівовано 1 травня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)