Єшім Агаоглу
| Єшім Агаоглу | ||||
|---|---|---|---|---|
| тур. Yeşim Ağaoğlu | ||||
|
| ||||
| Народження |
21 січня 1966 (58 років) Стамбул, Туреччина | |||
| Країна |
 Туреччина | |||
| Навчання | Стамбульський університет | |||
| Діяльність | фотографка, поетка, письменниця, телепродюсерка | |||
| Напрямок | сучасне мистецтво | |||
|
| ||||
 Єшім Агаоглу у Вікісховищі | ||||
Єшім Агаоглу (тур. Yeşim Ağaoğlu, 21 січня 1966; Стамбул, Туреччина) — турецька художниця і поетеса, яка працює в різних формах мистецтва, особливо концентруючись на інсталяції, фотографії і відео[1]. Головним для неї в мистецтві є інтерактивність. Тематика робіт Єшім Агаоглу охоплює поезію (мову) і художні стосунки, питання статі і фемінізму, архітектурні елементи та політику. Від 1995 року вона випустила дев'ять поетичних збірок, які зробили її відомою і на літературній сцені Туреччини[2].
Життєпис і кар'єра[ред. | ред. код]
Сім'я Єшім Агаоглу походить із Шуші, Карабаху (регіону Азербайджану). Вона народилася в Стамбулі 21 січня 1966 року. Вчилася в Стамбульському університеті на кафедрі археології та історії мистецтв. Єшім Агаоглу здобула ступінь магістра мистецтв у Стамбульському університеті на факультеті комунікацій, відділенні радіо-ТБ-кіно. Вона вибірково відвідувала заняття з роботи з кінокамерою Супер 8 мм у нью-йоркській Школі образотворчих мистецтв[en]. Завдяки цим урокам вона зняла короткометражний фільм «Самотність, машини і медитація» (англ. Loneliness, Machines And Meditation)[3].
Вірші Єшім Агаоглу почали публікуватися в літературних журналах, коли їй було 18 років. Видано сім поетичних збірок у Туреччині, і дві в Азербайджані. Вірші Агаоглу перекладено багатьма мовами, зокрема азербайджанською, російською, англійською, італійською та іспанською. Вона є членкинею міжнародної асоціації ПЕН-клуб[4], а також членкинею правління BESAM (Асоціації творців наукових і літературних творів). 2012 року Єшім Агаоглу стала заслуженою членкинею Спілки письменників Азербайджану.
Єшім Агаоглу продовжує працювати в напрямку сучасного мистецтва, поєднуючи різні форми мистецтва від 1996 року. У неї пройшло чотири персональні виставки: в Азербайджані, Грузії, Боснії і Герцеговині та Норвегії[5]. Також вона брала участь у багатьох групових виставках у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах, Італії, Болгарії, Узбекистані, Південній Кореї, Бразилії, Монголії і США. Від 2012 року Агаоглу є заслуженою членкинею Спілки художників Азербайджану.
Роботи[ред. | ред. код]
Художні роботи Єшім Агаоглу відрізняє поєднання перформансу з візуальними об'єктами і матеріалом. Спочатку її вірші, написані на жовтому папері за допомогою звичайної друкарської машинки, займали центр цих творів. Жовті сторінки були основним матеріалом та обмеженим способом комунікації з людьми, але коли їх розташовували у величезних геометричних купах у виставкових просторах, вони також ставали інсталяцією в стилі напрямки флуксус. Присутність Єшім Агаоглу у виставковому просторі розглядалася як перформанс, навіть якщо вона не створювала його в тому сенсі, що безпосередньо була залучена в процес художнього твору, але її постійне вливання в глядацьку аудиторію створювало враження перформансу. Її підхід до створення своїх робіт мінімалістичний і скромний. Уникаючи популярності і вишуканості, Єшім Агаоглу описує їх як «технічно прості, але концептуально багаті»[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Yeşim Ağaoğlu's art blog [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Yeşim Ağaoğlu's poetry blog [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ World Healing, World Peace 2012: a Poetry Anthology: Vol II. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
- ↑ Yeşim Ağaoğlu’s profile on PEN International. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Yeşim Ağaoğlu's «i can do it too» solo exhibition catalog in PDF [Архівовано 1 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ I'm Not There: New Art from Asia Gwangju Biennale Foundation, 2010 ISBN 978-89-87719-11-5