Ібн Катада аль-Хашимі
| Ібн Катада аль-Хашимі | |
|---|---|
| Батько | Катада ібн Ідріс |
| Брати, сестри | Alid |
Хасан ібн Катада аль-Хашимі (араб. حسن بن قتادة; д/н — 1226) — 16-й шаріф й емір Мекии у 1220—1222 роках. З його часу почалася тривала боротьба за владу в Хіджазі за владу.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з гілки правлячої династії Хасанідів — бану-катада. Син шаріфа й еміра Катади ібн Ідріса та представниці бедуїнського племені аназза. Після смерті батька у 1220 році успадкував владу. Ввважається, що він вбив батька, вуйка та старшого брата задля захоплення влади. Придушив заколот іншого брата — Раджі, який втік до Ємену. У 1222 році Хасана ібн Катаду повалив аль-Масуд Юсуф з династії Аюбідів, намісник Ємену.
Хасан ібн Катада втік до племені матері, а потім перебрався Дамаска, де марно намагався отримати допомогу. 1223 року спробував відвоювати Мекку, але невдало. Зрештою опинився в Багдаді, де й помер 1226 році. Новим шаріфом було оголошено його небожа Абу'л-Саада аль-Хасана. Водночас 1225 року мекканський намісник Расілідів Аль-Мансур Умар відбив напад на місто Касима, шаріфа Медіни.
Джерела[ред. | ред. код]
- Wensinck, A.J.; Bosworth, C.E. (1991). Makka: From the 'Abbāsid to the Modern Period. The Encyclopaedia of Islam, New Edition. Vol. VI. Leiden: Brill. p. 149.