Іванов Володимир Іванович
| Іванов Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народився |
7 липня 1948 Новодмитрівка, Генічеський район, Херсонська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
18 квітня 1995[1] (46 років) Севастополь, Україна |
| Поховання | Кладовище Комунарів |
| Країна |
 СРСР[1] Україна |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | ЛДУ імені Івана Франка (1978) |
| Знання мов | російська і українська |
| Заклад | Слава Севастополя |
| Членство | СЖ СРСР |
| Посада | головний редактор |
Івано́в Володи́мир Іва́нович (*1948 — †18 квітня 1995 р., м. Севастополь) — журналіст, головний редактор. Загинув при виконанні службових обов'язків.
Журналістська діяльність[ред. | ред. код]
Був головним редактором щоденної севастопольської газети «Слава Севастополя».
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
14 квітня 1995 р. о 17:30 в м. Севастополь Володимир Іванов був тяжко поранений внаслідок вибуху радіокерованого вибухового пристрою, закладеного в урну на автомобільній стоянці біля його будинку. Від отриманих поранень він помер 18 квітня в лікарні.
Розслідування загибелі[ред. | ред. код]
Центр громадських зв'язків УВС м. Севастополя у 1995 р. провів прес-конференцію, на якій було заявлено, що Володимир Іванов був причетний до комерційної мафії.[2] Проте це вбивство досі лишається нерозкритим.
Один із колег по газеті висловив припущення, що В.Іванова могли «прибрати» через те, що в останній час він проводив активну кампанію в газеті з популяризації ідеї вільної економічної зони в Севастополі, а також активно боровся проти появи і розширення нафтобази фірми «Югторсан» біля нафтотерміналу, який поруч із морським портом.[3]
Вшанування[ред. | ред. код]
28 вересня 1997 р. на севастопольському кладовищі, де похований В.Іванов, було відкрито пам'ятник загиблому.[4]
У 1998 р. газета «Слава Севастополя» заснувала журналістську премію імені В.Іванова.[5]
Ім'я В.Іванова викарбувано на Меморіалі журналістів в Музеї новин у Вашингтоні, США. На Меморіалі написано, що «він захищав інтереси етнічних росіян в Криму та виступав проти організованої злочинності й корупції».[6]
14 квітня 2011 р., в 16-ту річницю загибелі Володимира Іванова Президент України Віктор Янукович своїм указом призначив стипендію Президента України його сину Денису Іванову, студенту Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://en.unesco.org/sites/default/files/unesco_condemns_killing_of_journalists_1993-1999_en.pdf
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ [1][недоступне посилання]
- ↑ [2][недоступне посилання]
- ↑ [3][недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 січня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.] В.Іванова на офіційному сайті Музею новин.
- Сторінка [Архівовано 9 січня 2011 у Wayback Machine.] В.Іванова на сайті «Меморіум».