Іванченко Ігор Іванович
| Ігор Іванович Іванченко | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
| Загальна інформація | ||
| Смерть |
4 вересня 2020 м.Кропивницький | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Командування | ||
| зенітно-ракетний взвод | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
І́гор Іва́нович Іва́нченко — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Майже десять років був заступником голови обласної організації «Батьківщина». Був депутатом Кіровоградської міської ради шостого скликання від «Батьківщини».[1]
Інженер-електрик. Військова спеціяльність — літун-винищувач і штурман гвинтокрила. Пішов добровольцем під час анексії Криму, але його не взяли. Коли почалася війна на сході, взяли до війська (31 січня 2014 року), але перевчили на зенітника. Навчання проходив у Харкові. Був у складі 93-ї бригади командиром зенітно-ракетного взводу.
3 серпня 2015 року під час ворожого обстрілу отримав контузію, був комісований.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (6.1.2016).[2]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Своїх у біді не кидають. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 6 січня 2016 року № 1/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- Учасник АТО з Кіровограда залишився без ордена, без статусу і засобів до існування [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. (січень 2024) |