Іван Анастасов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Анастасов
Народився 28 березня 1876(1876-03-28)
Q11014086?, Османська імперія
Помер 8 серпня 1923(1923-08-08) (47 років)
Варна, Болгарія
Діяльність революціонер
Alma mater Солунська болгарська чоловіча гімназія

Іван Анастасов (28 березня 1876 — 8 серпня 1923) — македонський революціонер, воєвода Костурський, член Македонської революційної організації.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Анастасов народився в Лобаниці [bg] Костурської області Османської імперії 28 березня 1876 року. У 1896 році закінчив восьмий, останній клас педагогічних курсів Салонікської Болгарської чоловічої школи. Як студент вступає до лав ВРОМОР[2]. Іван працює як болгарський вчитель у селах Жупанища, Загоричани, Горенци, Смрдеш, Кономлади, Вмбел и Нестрам. 28 липня 1901 р. він був заарештований. На нього завели справу і катували[3]. Івана було засуджено до 14 років. Проте, в 1902 році він був випущений за загальною амністією.

Брав участь в Ілінденському повстанні як костурський сільський воєвода. Воював з турецькою армією в околицях рідного села.

Після повстання продовжує працювати вчителем і є головою Костуро до Балканської війни[4]. Протягом 1914—1915 навчального року було заарештовано новим грецьким органами. Лежить 6 місяців у перкулярній в'язниці, де жорстоке поводження.

Після надання волі він емігрував до вільної Болгарії і поселяється у Варні. 8 серпня 1923 року після тривалої хвороби і через побиття та в'язниці Іван помирає.

6 квітня 1943 року його 54-річна вдова була Крастіна, як жителька Варни, подала запит на болгарську народну пенсію. Пенсія була надана Радою міністрів Королівства Болгарія.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедија ВМРО, Скопје, 2015, стр. 7
  2. Пеловски, Филип. Македоно-одрински свидетелства. Регистър на участниците в освободителните борби в Македония, Тракия и Добруджа, получили български народни пенсии през 1943 г. Т. I. Дел I.. София, Библиотека Струмски, 2021. ISBN 978-619-1885718. с. 323.
  3. Освободителната борба в Костурско (до 1904 год.). По спомени на Пандо Кляшев, в: Материали за историята на македонското освободително движение, Издава Македонският научен институт, книга ІІ, съобщава Л. Милетич, София, 1925, стр. 51.
  4. Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация: Войводи и ръководители (1893—1934): Биографично-библиографски справочник. София, Издателство «Звезди», 2001. ISBN 954-9514-28-5. с. 7.