Іван Білицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Білицький
Іван Білецький (Білицький)
Народився невідомо
Помер 1788
Країна  Гетьманщина
Знання мов українська
Суспільний стан козак

Іва́н Біле́цький (Біли́цький) (р., м. н. невід. — пом. 1788) — український військовий діяч, військовий осавул, кошовий отаман запорозького козацтва Олешківської Січі та Нової Січі (1733, 1735, 1738, 1760, 1765).

Білецький став засновником Січі на Підпільній. Очолював Військо Запорозьке у війні проти польських військ короля Станіслава Лещинського. Діючи на підпорядкованій Речі Посполитій Правобережній Україні, підтримував гайдамацький рух. Розбив татарську орду під час нападу її на Україну в 1738 р.

Імовірно український шляхтич Гербу Янина[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Герб Яніна. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]