Іван Корчок
| Іван Корчок | |
|---|---|
| словац. Ivan Korčok | |
.jpg) | |
| Міністр закордонних справ Словаччини | |
| 1 квітня 2021 — 17 вересня 2022 | |
| Прем'єр-міністр | Едуард Геґер |
| Попередник | Ярослав Надь[en] |
| Наступник | Растислав Качер |
| 8 квітня 2020 — 24 березня 2021 | |
| Прем'єр-міністр | Ігор Матович |
| Попередник |
Мирослав Лайчак Ріхард Сулик (в. о.) |
| Наступник | Ярослав Надь (в. о.) |
| Посол Словаччини в США | |
| 17 вересня 2018 — 7 квітня 2020 | |
| Президент |
Андрей Кіска Зузана Чапутова |
| Попередник | Петер Кмец |
| Наступник | Радован Яворчик |
|
| |
| Народився |
4 квітня 1964[1] (60 років) Банська Бистриця, ЧССР |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Країна | Словаччина і Чехословаччина |
| Alma mater | Університет Коменського і Економічний університет в Братиславі |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Іван Корчок (словац. Ivan Korčok; нар. 4 квітня 1964[2], Банська Бистриця[3]) — словацький політик, міністр закордонних справ Словаччини в 2020—2021 та 2021—2022 рр., заступник міністра закордонних справ, посол Словаччини в Німеччині (2005—2009), Європейському Союзі (2009—2015) та США (2018—2020).
Життєпис[ред. | ред. код]
Випускник Братиславського економічного університету (1987) та Інституту міжнародних відносин Університету Коменського (1995)[3].
З 1992 року працює у Міністерстві закордонних справ Словаччини. Був другим секретарем посольства в Німеччині (1993—1996), речником міністерства (1996—1997), виконувачем обов'язків директора департаменту аналізу та планування (1997—1998), радником і тимчасовим повіреним у справах у посольстві Швейцарії (1998—1999), заступником постійного представника Словаччини при НАТО (1999—2001) і генеральний директором секції міжнародних організацій та політики безпеки МЗС (2001—2002)[3].
У 2002—2005 роках уперше обіймав посаду держсекретаря в МЗС[3]. Представляв словацький уряд у Європейському Конвенті[4]. 2003 року керував словацькою робочою групою, яка вела переговори щодо умов вступу в НАТО. 2005 року призначений послом, очоливши дипломатичне представництво в Німеччині. 2009 року став постійним представником Словаччини при ЄС, обіймаючи цю посаду до 2015 року. Після повернення в країну знову став держсекретарем у Міністерстві закордонних справ[3]. Перебував на цій посаді до 2018 року, після чого був призначений послом Словаччини у США[5].
У березні 2020 року партія «Свобода і солідарність» рекомендувала його на посаду міністра закордонних і європейських справ в уряді прем'єр-міністра Ігоря Матовича[6]. Проте він не зміг отримати призначення в день утворення уряду — під час затвердження він усе ще перебував у США, а це означало, що після повернення до Словаччини йому довелося відбути карантин у зв'язку з пандемією COVID-19. Обов'язки міністра тимчасово перебрав на себе Ріхард Сулик[7][8]. Таким чином Корчок склав присягу і обійняв посаду в квітні 2020 року[9]. 24 березня 2021 року подав у відставку на тлі хвилі відставок в уряді Словаччини, який зазнав критики за свою реакцію на епідемію COVID-19 у країні,[10] через що президент Зузана Чапутова вимагала відставки прем'єр-міністра Ігоря Матовича[11]. 1 квітня 2021 року Корчок був повторно призначений на ту саму міністерську посаду вже в уряді Едуарда Геґера[12], обіймав її до 17 вересня 2022 року.
2018 року став лауреатом Чеської та Словацької Трансатлантичної премії[13].
2024 року брав участь у чергових президентських виборах як кандидат у Президенти Словаччини. Отримав перевагу в першому турі[14], але в другому отримав 47 % підтримки, проте більшість голосів (53 %) та, відповідно, перемогу здобув Петер Пеллегріні[15].
Родина[ред. | ред. код]
Одружений, має двох синів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ iRozhlas — 2024.
- ↑ Ivan Korčok. Ministry of Foreign and European Affairs of the Slovak Republic. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ а б в г д Ivan Korčok (словац.). mzv.sk. Процитовано 15 травня 2016.
- ↑ Report from the Convention Presidency to the President of the European Council (PDF) (англ.). european-convention.europa.eu. 18 lipca 2003. Процитовано 15 травня 2016.
- ↑ Ivan Korčok (англ.). globsec.org. Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Prezidentka Čaputová vymenovala novú vládu premiéra Matoviča (словац.). webnoviny.sk. 21 marca 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Slovensko má novú vládu (словац.). pravda.sk. 21 marca 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Oznámenie: Ivan Korčok sa ujme funkcie ministra zahraničných vecí (словац.). tasr.sk. 7 kwietnia 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- ↑ Prezidentka vymenovala Korčoka za ministra zahraničia. SME (словац.). 8 квітня 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ Prezidentka prijala demisiu ministrov školstva a zahraničných vecí (словац.). teraz.sk. 25 marca 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Slovak foreign minister resigns as government teeters. Deutsche Welle. 24 березня 2021. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Prezidentka SR Z. Čaputová vymenovala vládu E. Hegera (словац.). vlada.gov.sk. 1 kwietnia 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Ivan Korčok Receives Czech and Slovak Transatlantic Award. GLOBSEC. 16 вересня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Вибори президента Словаччини: у першому турі з відривом перемагає проукраїнський кандидат. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ У Словаччині президентом став проросійський політик Петер Пеллегріні. 07.04.2024
|
