Іван Кірков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Кірков
болг. Иван Кирков
Експозиція робіт Івана Кіркова
в Новому Болгарскому университеті,
галерея УниАрт(болг.)
При народженні болг. Иван Николов Кирков
Народження 1 січня 1932(1932-01-01)
Болгарія, Станімака
Смерть 19 вересня 2010(2010-09-19) (78 років)
  Асеновград, Пловдивська область,
Болгарія
(злоякісна пухлина)
Національність болгарин
Країна Болгарія
Жанр скульптор,
графік, ілюстратор, плакатист
Навчання Національна художня академія, Софія
Діяльність ілюстратор, художник, скульптор
Напрямок реалізм, постмодернізм
CMNS: Іван Кірков у Вікісховищі

Іван Кірков (болг. Иван Николов Кирков; 1 січня 1932, Болгарія, Станімака — 19 вересня 2010, Асеновград, Болгарія) — болгарський художник, графік другої половини XX-го — перших років XXI століття. Творчий шлях Івана Кіркова, працьовитого і палкого експериментатора, складався із дослідів у багатьох жанрах і видах мистецтва: живопис, станкова графіка, ілюстрація, плакат, скульптура, настінний розпис, мозаїка, сценографія.

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Кірк (у другому ряду в центрі / в окулярах); натурник дядько Георгі і студенти Академії мистецтв у студії. Софія, біля 1952-1953

Іван Кірков народився 1 січня 1932 року в Асеновграді (тоді — Станімака). У 1955-му закінчив Національну академію мистецтв у Софії, спеціалізація — живопис. Його вчителями були професори Ілля Петров і Кирил Цонев. З 1957 року почав брати участь у виставках: портрети, жанрові композиції, пейзаж . У 1961 році на Першій молодіжнійї виставці в Софії показав мальовничу композицію [1] і стала приводом для різкої громадської полеміки в Болгарії. З того часу ім'я Кіркова на місцевій художній сцені асоціювалося з нонконформізмом [2] .

У 1965-1967 роках він працював сценографом для Театру Сатири. Автор декорацій для вистав за Савом Доброплодним, Іваном Вазовим, Шекспіром. Художником-постановником працював над фільмом 1963 року «Інспектор і ніч» [3] .

Проявив себе як книжковий дизайнер [4] [5] : макети книг Елина Пелина, Р. Босилека [6], Цанко Церковського та ін. Багато займався ілюстрацією [7] [8] [9]

Іван Кірков. Пано в касовому залі Центрального вокзалу в Софії, 1974-1976. Металопластика, 200 м² [10]

Як монументаліст Іван створив декоративно-скульптурну композицію у Центральному залізничному вокзалі Софії, фрески на стелі і концертну завісу для Національного театру «Іван Вазов». У 80-х викладав у Софійській академії.

У 1959 році нагороджений бронзовою медаллю Спілки художників Болгарії [11] пройшла в Національній художній галереї в Софії у жовтні-листопаді 2004 року.

Іван Кірков помер 19 вересня 2010 року від раку легенів і був похований на батьківщині, в Асеновграді [12]. Посмертна данина поваги художнику відзначена багатьма виставками [13] [14] .

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Біля моря» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Павлова, Искра (16 грудня 2012). ВПЕЧАТЛЕНИЯ ОТ ЕДНА ИЗЛОЖБА – ИВАН КИРКОВ В МУЗЕЙ „ГЕОРГИ ВЕЛЧЕВ“ (болг.). Артео Медия. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 30 травня 2015.
  3. ↑ Инспекторът и нощта (болг.). NetCinema.bg. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
  4. ↑ Иван Кирков (1932—2010) (болг.). Miroslav.eu. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 30 травня 2015.
  5. ↑ оформлення книги [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.] [1] [Архівовано 26 травня 2015 у Wayback Machine.] чуваського поета Костянтина Іванова «Нарспі». «Народна младеж», Софія, 1961
  6. ↑ Ран Босилек, «Птичка-невеличка» (1970) (рос.). katyasanchez / book museum. 13 жовтня 2014. Процитовано 30 травня 2015.
  7. ↑ [2] [Архівовано 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  8. ↑ [3] [Архівовано 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  9. ↑ [4] [Архівовано 29 грудня 2020 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Генова, Ирина (30 травня 2014). ИЗКУСТВОТО ОТ ЕПОХАТА НА КОМУНИЗМА В ХУДОЖЕСТВЕНИЯ МУЗЕЙ СЛЕД КОМУНИЗМА (болг.). LiterNet. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 30 травня 2015.
  11. ↑ Ретроспективна виставка Івана Кіркова
  12. ↑ Почина художникът Иван Кирков (болг.). Mediapool.bg. 19 вересня 2010. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 30 травня 2015.
  13. ↑ Галерея «Димитар Добрович», Сливен: Виставка до 80-річчя з дня народження художника Івана Кіркова Експериментаторският дух на художника ИВАН КИРКОВ (болг.). ХУДОЖЕСТВЕНА ГАЛЕРИЯ "ДИМИТЪР ДОБРОВИЧ". 23 січня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2015.
  14. ↑ Изложба «В памет на Иван Кирков» (болг.). Галерия 8, Варна. 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2015.


На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іван_Кірков&oldid=42261141