Івах Дмитро Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Івах Дмитро Анатолійович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 1 жовтня 1989(1989-10-01)
Хмельницький
Смерть 18 січня 2015(2015-01-18) (25 років)
Спартак
Поховання Хмельницький
Alma Mater НАСВ (Львів)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Дмитро́ Анато́лійович Івах (нар. 1 жовтня 1989(19891001) — пом. 18 січня 2015) — український кадровий військовослужбовець, десантник, старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Командир роти 95-ї аеромобільної бригади майор Олег Бутницький пригадує Дмитра Іваха

Народився 1 жовтня 1989 року в м. Хмельницькому. У 2005 році закінчив 9 класів спеціалізованої загальноосвітньої школи № 27 міста Хмельницький, у 2008 році — Вище професійне училище № 11 міста Хмельницького за спеціальністю «Слюсар-механік».

У 2008-2009 роках проходив строкову військову службу у 80-у окремому аеромобільному полку. У 2009 році проходив службу за контрактом в 8-у окремому полку спеціального призначення.

2013 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, спеціальність «управління діями підрозділів аеромобільних військ». По закінченні Академії направлений на проходження подальшої служби в Житомир.

З 9 березня 2014 виконував завдання на Сході України.

Командир 1-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Після поранення ротного Олега Бутніцького у бою під Слов'янськом, з 3 червня 2014-го Дмитро Івах виконував обов'язки командира роти.

Під час бойових дій з утримання коридору до Донецького аеропорту 18 січня 2015 року бійці потрапили під обстріл з РСЗВ «Град». Дмитру осколок влучив у голову, загинув на місці. Іще двоє вояків померли у санітарному автомобілі при евауації, 14 були поранені.

Похований в Хмельницькому на Алеї слави, кладовище мікрорайону Ракове.

Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
  • Рішенням п'ятої сесії Хмельницької міської ради № 1 від 16 березня 2016 року нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно)[2].
  • Рішенням дев'ятої сесії Хмельницької міської ради № 3 від 26 жовтня 2016 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно)[3].
  • Рішенням Хмельницької міської ради від 27 травня 2015 року присвоєно спеціалізованій загальноосвітній школі № 27 назву «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27 імені Дмитра Іваха»[2].
  • 21 березня 2019 року у місті Хмельницькому на честь Дмитра була встановлена меморіальна дошка при вході до вищого професійного училища № 11, що на вулиці Тернопільській, випускником якого він був[2].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. а б в Івах Дмитро Анатолійович. cbs.km.ua. Хмельницька міська централізована бібліотечна система. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
  3. Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Хмельницького». khm.gov.ua. Офіційний сайт Хмельницької міської ради. Архів оригіналу за 29 серпня 2021.
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Посилання[ред. | ред. код]