Івашко Бабинський
| Івашко Бабинський | |
 | |
| Наступник: | Митко Бабинський |
|---|---|
| Смерть: | після 1484 |
| Підданство: | Велике князівство Литовське |
| Релігія: | православ'я |
| Рід: | Бабинські |
| Діти: | Митко Бабинський, N Бабинська |
Іва́шко Ба́бинський (? — після 1484) — руський (український) боярин з роду Бабинських, зем'янин у Луцькому повіті Волинської землі Великого князівства Литовського. Родове гніздо — Бабин.
Відомості[ред. | ред. код]
Івашко Бабинський — волинський зем'янин, луцький повітник у Волинській землі Великого князівства Литовського. Найдавніший з відомих представників роду Бабинських на теренах Волині. Його діяльність припадає на епоху правління короля Казимира IV Ягеллончика. Уперше згадується свідком в документі від 25 січня 1465 року, де йдеться про продаж Гриньком Єловичем села Долотче князю Івану Острозькому «за 30 коп грошей широких». У 1466 році поряд з Івашком Бабинським фігурує Пашко Бабинський, імовірно його брат.[1]
Донька Івашка Бабинського - N Бабинська у шлюбі з Андрієм Денисковичем Мокосієм. Їхня донька Євдокія (Овдотя) у шлюбі з Юхном Зенковичем. Вони започаткували нову гілку Кирдійовичів — Вільгорських. Отримали частину села Вільгір якою володів Івашко Бабинський, іншою володів Сенко Денискович Мокосій (стрий Євдокії).[2] Востаннє Івашко Бабинський згадується 1484 року. Єдиний відомий син — Митко Бабинський.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Від коріння до крони» В.Д. Собчук. 2014 р. – 506 с. ст. – 181, 182
- Сергій Безносюк. Шляхта руських земель. Бабинські.