Іва Сідаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сідаш.
Іва Сідаш
Народилася 30 червня 1995(1995-06-30) (28 років)
м. Львів, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність фотографка, фотохудожниця
Сайт ivasidash.com

Іва Сідаш (також Яна Сідаш; нар. 30 червня 1995, м. Львів, Україна[1][2]) — українська вулична та документальна фотографка, фотохудожниця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іва Сідаш народилася 30 червня 1995 року у місті Львові.

Фотографією займається з 2019 року[3]. Випускниця курсу Visual Storytelling 2022 від ICP[4]. Висвітлює повномасштабне російське вторгнення в Україну 2022 року[5][3][6][7]. Роботи публікуються в «Financial Times»[5], «Spiegel»[8], «Business Insider»[9], «Göteborgs-Posten»[10], «Fisheye Magazine»[11], «Ukrainer»[12], «Bird in Flight»[3], «Reporters»[3][13], «The Village Україна»[3], «The Village Україна»[14], «Untitled»[1], «Prostranstvo.media»[1].

Виставки[ред. | ред. код]

Персональні виставки[ред. | ред. код]

Колективні виставки[ред. | ред. код]

  • 2021 — Вуличні діалоги, Міжнародний фотофестиваль «Odesa Photo Days», Одеса, Україна[2];
  • 2021 — Вуличні діалоги 2.0, Львівський муніципальний мистецький центр, Львів Україна[16];
  • 2022 — Чорна рілля ізорана, Львівський історичний музей, Львів, Україна[2];
  • 2022 — Спалах. Українська фотографія сьогодні, Український дім, Київ, Україна[17];
  • 2022 — Україна: Портрети мужності, Praxis Gallery, Міннеаполіс, США[2];
  • 2022, 2023 — Україна. Стійкість, Зал 48, Берлін, Німеччина[2];
  • 2023 — Ностальгія за прерваною рутиною, Taller 131, Барселона, Іспанія[18];
  • 2023 — Україна, Hémisphères Paris, Париж, Франція[2];
  • 2023 — Вторгнення, Центр фотографії «CFF», Стокгольм, Швеція[19];
  • 2023 — Тривожна краса, Fisheye Gallery, Париж, Франція[20].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • фіналістка міжнародного конкурсу стрітфото Fujifilm Moment Street Photo Awards (2021)[2],
  • стипендія на участь у майстеркласі ICP/CAMERA в Італії (2022)[21],
  • топ-3 найкращі проєкти, реалізовані на майстер-класі ICP/CAMERA 2022[2],
  • директорський грант на річну програму «Документальні практики та візуальна журналістика», International Center of Photography (2023, Нью-Йорк, США)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Ярослав Жарковський (23 червня 2021). Вулична фотографія Яни Сідаш. Untitled (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
  2. ↑ а б в г д е ж и к CV & bio. Iva Sidash (англ.). Процитовано 14 березня 2023.
  3. ↑ а б в г д Yana Sidash. Fisheye Gallery. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  4. ↑ Льоля Гольдштейн (20 вересня 2022). У мене немає дому. Bird in Flight (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
  5. ↑ а б How Ukrainian photographers captured a year of conflict. Financial Times (англ.). 17 лютого 2023. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  6. ↑ «Будемо знімати перемогу». PEN Ukraine показав українських фотографів, які працюють на війні. НВ (укр.). 5 травня 2022. Процитовано 14 березня 2023.
  7. ↑ За кадром: українські фотографи про свої найважливіші воєнні світлини. Премія імені Георгія Ґонґадзе (укр.). 20 червня 2022. Процитовано 14 березня 2023.
  8. ↑ Guido Mingels, Beate Lakotta, Peter Maxwill, Jean-Pierre Ziegler, Katrin Langhans (17 лютого 2023). Ukrainian Refugees in Germany, One Year Later. Spiegel (нім.). Процитовано 14 березня 2023.
  9. ↑ Anna Conkling (2 жовтня 2023). A night inside a strip club near Ukraine’s front lines. Business Insider.
  10. ↑ Ukrainska fotografer visar kriget inifrån. Göteborgs-Posten (нім.). 13 лютого 2023. Процитовано 14 березня 2023.
  11. ↑ Ukraine, l’année où tout a basculé vue par les photographes d’Alarming Beauty. Fisheye Magazine (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
  12. ↑ Яна Сідаш. Ukrainer (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
  13. ↑ Яна Сідаш. Reporters (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
  14. ↑ Яна Сідаш. The Village Україна (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
  15. ↑ The Wall: Witness to the War in Ukraine. University of Wisconsin.
  16. ↑ У Львові на вулиці Стефаника відкрили виставку просто неба. Еспресо (укр.). 11 червня 2021. Процитовано 14 березня 2023.
  17. ↑ У центрі столиці презентують масштабну виставку сучасної української фотографії. Вечірній Київ (укр.). 28 вересня 2022. Процитовано 14 березня 2023.
  18. ↑ 'Nostàlgia d'una rutina interrompuda'. Quedeque (ісп.). Процитовано 14 березня 2023.
  19. ↑ Vernissage: Ukrainian Warchive - Invasion (швед.). Процитовано 14 березня 2023.
  20. ↑ Incantations ukrainiennes. Fisheye Magazine (фр.). Процитовано 14 березня 2023.
  21. ↑ The window and the mirror. Two American photographers tell their country. Camera (англ.). 14 липня 2022. Процитовано 14 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іва_Сідаш&oldid=40564856