Ігла (зближувально-стикувальна система)
Ігла (рос. Игла, укр Голка) — радянська система зближення і стикування космічних кораблів. Застосовувалася на космічних апаратах (КА) «Союз»[1], ТКС[2], орбітальна станція «Мир»[3].
Перші прототипи виготовлені в 1965 році. 30 жовтня 1967 року здійснена перша автоматична стиковка з безпілотним КА Союз[4]. З 1986 року «Голка» замінена на систему «Курс»[5].
Принцип роботи[ред. | ред. код]
Наведення і зближення здійснювалося з дальності приблизно 20-30 км, методом паралельного наведення[6].
Активна версія, «Голка-1», використовує три комплекти антен: оглядовий (пошук другого КА), гіростабілізований (для автосупроводження по відповідачу пасивної «Голки-2»), комплект причальних антен.
Модифікації[ред. | ред. код]
У НДІ ТП під керівництвом головних конструкторів А. С. Моргулева, В. В. Сусленнікова, С. Б. Медведєва були розроблені модифікації системи Голка:
- «Голка 1Г» (11Л929Г);
- «Голка 1Р»;
- «Голка 2-Р»;
- «Голка 2-Р2».
Аварійні ситуації[ред. | ред. код]
У польоті Союз-15 через помилки системи Голка 26 серпня 1974 року не вдалася стикування зі станцією Салют-3. На той момент у системи не було можливості ручного управління.
Салют-5, запущений 22 червня 1976 року, був оснащений поліпшеною радіосистемою і 6 липня Союз-21 справив стикування в ручному режимі.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ The IGLA radio system for rendez-vous and docking. Архів оригіналу за 29 квітня 2021.
- ↑ «Алмазный» корабль. Архів оригіналу за 14 серпня 2020.
- ↑ СТЫКОВКИ КОСМИЧЕСКИХ АППАРАТОВ, ДРАМЫ НА ОРБИТЕ И НА ЗЕМЛЕ. Архів оригіналу за 27 листопада 2020.
- ↑ Historic Spacecraft — Photos of Soviet and Russian Spacecraft. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- ↑ Spaceflight mission report: Soyuz TM-2. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.
- ↑ "Игла": радиотехническая система стыковки Мнацаканяна. Архів оригіналу за 4 грудня 2020.