Ігнят Дурдевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігнят Дурдевич
Псевдо Джорджич
Народився 13 лютого 1675(16750213)
Дубровник
Помер 21 січня 1737
Дубровник
Громадянство Рагузька республіка
Місце проживання Рим[1]
Рагузька республіка[1]
Неаполь[2]
Млєт[2]
Діяльність поет, перекладач
Вчителі Ardelio Della Bellad[2]
Знання мов хорватська[3], італійська[1], латина[1] і французька[2]
Magnum opus Uzdasi Mandalijene pokorniced[4], Vulgatae psalmorum editionis in locis obscurioribus aliarum Versionum, ac Interpretationum claritate interpolatae, Illyrica metaphrasis sive Saltjer slovinskid[1], Razlike pjesni duhovne i djeloispravned[1], Život sv. Benediktad[1], Poetici lusus variid[1], Vitae et carminad[1], Oratio in instauratione annua studiorum habita in Collegio Asculano Societatis Jesu ab Admodum Rev. Patre Nicolao Maria Georgio, eiusdem Societatis Rhetoricae Magistro XIII Cal. Decembris, Anno Domini MDCCIIId[2] і D. Paulus Apostolus in mari, quod nunc Venetus sinus dicitur, naufragus et Melitae Dalmatensis insulae post naufragium hospes sive De genuino significatu duorum locorum in Actibus apostolicisd[2]
Посада абат[1]
Конфесія католицтво
Рід Дурдевичі

Ігнят Джурджевич (*Ignjat Đurđević, 13 лютого 1675 — †21 січня 1737) — хорватський поет, перекладач, історик, астроном часів Рагузької республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Належав до впливової буржуазної родини Дубровника, яке після землетрусу 1667 року було зараховане до стану патриціїв. Народився у 1675 році у м. Дубровник. При народженні отримав ім'я Нікола. Навчався в єзуїтській приватній школі. Потім протягом декількох років викладав у єзуїтських колегіях в Італії, а також обіймав адміністративні посади в дубровницькій провінції — Шипан.

У 1698 році, прийнявши ім'я Ігнят, вступив до орден єзуїтів. У 1727—1729 роках подорожував Італією (Венеція, Рим), де вивчав математику та астрономію. Після повернення до Дубровника перейшов до бенедиктинців. Обіймав вищі церковні посади в бенедиктинских монастирях, конфліктуючи час від часу з духовною та світською владою. Деякий час вимушений був мешкати на острові Млет. Помер у 1737 році у Дубровнику.

Творчість[ред. | ред. код]

Складав свої твори хорватською, італійською мовами та латиною. Дурдевичу належить галантна лірика з пастушими ідилічними мотивами. Найвідомішими творами є поеми «Сльози Марунки», «Стогін каяття Магдалини» (1728 рік). Також у доробку поета є «Псалтир слов'янський» (1729 рік), що містять переклади та перекази псалмів царя Давида з Біблії.

Його книга віршів «Пісні різні» була створена поетом переважно в молоді роки, проте він повертався до неї протягом усього свого життя. Це блискуча, весела і радісна поезія, у якій чітко відчувається вплив народної лірики, античних письменників. Також у його доробку є «Вірші любові».

Поезія І. Дурдевича швидко стала відома в Європі (Італії та Франції), де ще за його життя з'явилися перші переклади.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Vojislav Djurić (Hrsg.): Homerum nunquam fuisse suspicio. Beograd: Naučno delo, 1968.
  1. а б в г д е ж и к л Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  2. а б в г д е Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  3. CONOR.Sl
  4. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8