Ідеальний трикутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три ідеальних трикутники в моделі Пуанкаре в крузі
Два ідеальних трикутники в моделі Пуанкаре у верхній півплощині

Ідеальний трикутник — трикутник у геометрії Лобачевського, всі три вершини якого є ідеальними або нескінченно віддаленими точками. Ідеальні трикутники іноді називають тричі асимптотичними трикутниками, а Їхні вершини — ідеальними вершинами.

Всі ідеальні трикутники рівні.

Властивості[ред. | ред. код]

Ідеальні трикутники мають такі властивості:

  • Всі ідеальні трикутники рівні між собою.
  • Всі внутрішні кути ідеального трикутника дорівнюють нулю.
  • Ідеальний трикутник має нескінченний периметр.
  • Ідеальний трикутник є найбільшим можливим трикутником у геометрії Лобачевського.

У стандартній площині Лобачевського (поверхні, де кривина Гауса стала і дорівнює ) ідеальний трикутник також має такі властивості:

  • Площа такого трикутника дорівнює π[1].
Розміри, пов'язані з ідеальним трикутником і вписаним у нього колом, зображені на моделі Бельтрамі — Кляйна (ліворуч) і моделі Пуанкаре в крузі (праворуч)
  • Радіус вписаного кола рівний .[2]
Відстань від будь-якої точки трикутника до його найближчої сторони менша або дорівнює зазначеному вище радіусу, причому точно ця рівність виконується тільки в центрі вписаного кола.
  • Вписане коло дотикається до трикутника в трьох точках, утворюючи рівносторонній трикутник зі стороною [2], де  — золотий перетин.
Коло з радіусом d навколо точки всередині трикутника доткнеться принаймні з двома сторонами трикутника або перетне їх.
  • Відстань від будь-якої точки сторони такого трикутника до іншої сторони менша або дорівнює , причому точно рівність виконується тільки для згаданих вище точок дотику.
a також є висотою трикутника Швейкарта.

Якщо кривина простору дорівнює , відмінному від -1, площі вище слід помножити на , а довжини і відстані — на .

Положення δ-тонкого трикутника на δ-гіперболічному просторі

Оскільки ідеальний трикутник є найбільшим можливим у геометрії Лобачевського, зазначені вище значення є найбільшими можливими для трикутників у геометрії Лобачевського. Цей факт є важливим для вивчення простору Лобачевського.

Моделі[ред. | ред. код]

У моделі Пуанкаре в крузі площини Лобачевського, ідеальний трикутник утворений трьома колами, що перетинають граничне коло під прямим кутом.

У моделі Пуанкаре в півплощині ідеальний трикутник має вигляд арбелоса — фігури між трьома дотичними півколами.

У проєктивній моделі ідеальний трикутник — Евклідів трикутник, вписаний у граничне коло. При цьому на проєктивній моделі кути при вершинах ідеального трикутника не дорівнюють нулю, оскільки ця модель, на відміну від моделей Пуанкаре, не зберігає кутів.

Дійсна група ідеального трикутника[ред. | ред. код]

Модель Пуанкаре, замощена ідеальними трикутниками




Ідеальна (∞ ∞ ∞) група трикутника




Інше ідеальне замощення

Дійсна група ідеального трикутника — група перетворень, породжена відображеннями площини Лобачевського відносно сторін ідеального трикутника. Як абстрактна група вона ізоморфна вільному добутку трьох груп із двох елементів. Результатом відображень є замощення площини Лобачевского ідеальними трикутниками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Thurston, Dylan (Fall 2012). 274 Curves on Surfaces, Lecture 5 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2022. Процитовано 23 липня 2013.
  2. а б What is the radius of the inscribed circle of an ideal triangle. Процитовано 9 грудня 2015.

Бібліографія[ред. | ред. код]