Ідріс аль-Хурі
| Ідріс аль-Хурі | |
|---|---|
| араб. إدريس الخوري | |
| Народився |
1939[2] Касабланка, Марокко |
| Помер |
14 лютого 2022[1] Сале, Рабат — Сале — Кенітра, Марокко |
| Країна |
 Марокко |
| Діяльність | журналіст, письменник |
| Знання мов | арабська |
| Членство | Спілка письменників Мароккоd |
Ідрі́с аль-Хурі́[3] (також Дрісс Ель Хурі Driss El Khouri; араб. إدريس الخوري; *1939[4] — 14 лютого 2022) — марокканський прозаїк, був одним із найвідоміших у країні[5]; жив і працював у Касабланці.[6]
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився в 1939 році.
Освіту здобув у Марокко.
Працював у газеті Аль-Алам («Прапор»)[3].
У 2004 році у Рабаті провели Фестиваль поезії на честь аль-Хурі.
Помер у своєму будинку в Сале 14 лютого 2022 року у 83-річному віці[7][8].
З творчості[ред. | ред. код]
Ідріс аль-Хурі — визначний представник марокканської новели, автор численних збірок оповідань: «Сум у думках і душі» (1973), «Тіні» (1977), «Початки» (1980), «Запилене місто» (1988) тощо.
Твори письменника яскраво відображають повсякденність марокканського життя в громадських місцях, на кшталт кав'ярень, лікарень тощо і демонструють сумлінне прагнення представити голоси маргіналізованих членів суспільства.
- Бібліографія
حزن في الرأس والقلب» (قصص) (1973).
ظـلال» (قصص) (1977).
البدايات» (قصص) (1980).
الأيام والليالي» (قصص) (1980).
مدينة التراب» (مجموعة قصصية) (1988).
فضـاءات، دار الكلام (1989).
يوسف في بطن أمه» (مجموعة قصصية) (1994).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б رحيل الكاتب المغربي إدريس الخوري عن عمر ناهز 82 عاما — 2022.
- ↑ وفاة الكاتب المغربي إدريس الخوري — Sky News Arabia, 2022.
- ↑ а б Про Ідріса аль-Хурі в Африка. Литературная панорама. Выпуск 11., М.: «Художественная литература», 1990, 607 с. — С. 511 (рос.)
- ↑ الموت يٌغيّب إدريس الخوري عن عمر ناهز 83 سنة.. وتشيع جنازته يوم الثلاثاء في الرباط.
- ↑ إدريس الخوري.
- ↑ Про Ідріса аль-Хурі, інформація Інституту арабського світу в Парижі (фр.)
- ↑ الموت يخطف الكاتب و الصّحافي إدريس الخوري. Achkayen. 14 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
- ↑ L'écrivain Driss El Khoury s'en est allé. TelQuel (фр.). Процитовано 15 лютого 2022.
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- Про Ідріса аль-Хурі в Африка. Литературная панорама. Выпуск 11., М.: «Художественная литература», 1990, 607 с. — С. 511 (рос.)
- Вшанування Ідріса аль-Хурі на фестивалі в Рабаті (2004) (фр.)
- Про Ідріса аль-Хурі, інформація Інституту арабського світу в Парижі (фр.)
- Le Monde, 2 October 2003: Driss El Khoury fait bonne figure en Italie (Festival de la littérature méditerraéenne)
|
