Ізотерма розподілу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ізотерма розподілу (рос. изотерма распределения; англ. distribution isotherm; нім. Verteilungsisotherme f) — ізотерма, що описує залежність рівноважної концентрації субстанції у нерухомій фазі від рівноважної концентрації цієї субстанції в рухомій фазі.

Література[ред. | ред. код]