Іллінецький кратер (пам'ятка природи)
 | |
| 49°06′00″ пн. ш. 29°06′25″ сх. д. / 49.100000000027776536626334° пн. ш. 29.10700000002777799° сх. д.Координати: 49°06′00″ пн. ш. 29°06′25″ сх. д. / 49.100000000027776536626334° пн. ш. 29.10700000002777799° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Вінницька область, Іллінецький район |
| Найближче місто | Іллінці |
| Площа | 17,2 га |
| Засновано | 2017 р. |
| Оператор | Іллінецька міська рада |
  Іллінецький кратер (пам'ятка природи) (Вінницька область) | |
 | |
 Іллінецький кратер у Вікісховищі | |
Дана стаття про природоохоронний об'єкт. Не слід плутати з Іллінецький кратер — стаття про кратер.
Іллінецький кратер — геологічна пам'ятка природи місцевого значення[1].
Площа 17,2 га, перебуває у користуванні Іллінецької міської територіальної громади. Оголошена відповідно до Рішення 21 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30.06.2017 р. № 403.[2] [3]
Пам'ятка розташована на 8 км західніше м. Іллінці Вінницької області на околицях села Лугова і складається з двох ділянок.
Оголошена з метою охорони ділянки Іллінецького кратера — однієї з найстаріших астроблем Землі, віком близько 400 млн років.
Геологія і рельєф[ред. | ред. код]
У тектонічному відношенні територія об'єкту приурочена до Українського шита, в орографічному — лежить на межі Подільської та Придніпровської височин (з позначками висот 255—257 м н. р. м.) у долині річки Собок.
Наслідком зіткнення космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230—300 м) І твердими породами було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км, і глибиною до 600—800 м.
Іллінецький кратер утворено в породах кристалічного фундаменту, у складі якого переважають граніти, гнейси і чарнокіти, а також більш рідкісні типи порід, які представлені амфіболітами. На сучасній ерозійній поверхні залягають пухкі четвертинні відклади. [4].
В імпактитах Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно з земним, вміст нікелю, іридію, кобальту що дало змогу ідентифікувати цю геологічну структуру, як типовий метеоритний кратер.
За своїми масштабами Іллінецький кратер значно поступається найвідомішим у світі, які мають діаметри до 300 км. Однак в Україні він належить до семи найбільших геологічних об'єктів імпактного походження[5]. На відміну від інших подібних структур в Україні він частково доступний для огляду, а не цілковито схований під шаром ґрунту[4].
Учені Інституту геохімії і фізики мінералів (після 1993 року - Інституту геології та геохімії магматизму) в 1972 році визначили вік Іллінецького кратера у 400 мільйонів років (в геологічному розумінні - це ранній девон), але в 2004 році дослідники з Гельсінського університету уточнили цифру до 445 мільйонів років, що відповідає пізньому ордовику.[6]
Фактори антропогенного впливу[ред. | ред. код]
У межах пам'ятки є кілька кустарних розробок корисних копалин. Місцеве населення використовує метаморфізовані (внаслідок метеоритного вибуху) граніти для будівництва будинків, підмурків, доріг тощо. За східною околицею с. Лугова місцеві кар'єри переплелися у вигляді лабіринтів. Назавжди руйнуються залишки давніх кар'єрів як археологічного пам'ятника історії розвитку України ІІІ—ХІІІ століть[4].
Стан вивчення[ред. | ред. код]
Визначення імпактного генезису Іллінецької структури виконано В. Л. Масайтісом (1973) та А. А. Вальтером і В. А. Рябенко (1973). У подальшому вивчення кратера, його будови, ударного метаморфізму порід і складу розплавлених імпакгитів наведено у наукових роботах, зокрема (Вальтер, Лазаренко, 1984; Вальтер, Рябенко, 1977; Гуров, Рябенко, 1984; Гуров, Турова, 1991 та ін). Природні виходи й кар'єри зювітів, розплавлених імпактитів і алогенних брекчій стали об'єктом екскурсій 27-ї сесії міжнародного геологічного конгресу 1984 року. [7]. Магнітометричні дослідження імпактних порід кратеру та їх вік обговорювалися на міжнародній конференції «Impacts in Precambian Shields» у Фінляндії 2000 року[4][8]. Утім, форма залягання ударних порід Іллінецької структури детально не вивчена[5].
Режим охорони[ред. | ред. код]
Пам'ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.[9]
На території Пам’ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану:
- будівництво споруд, що можуть вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафту і спричинити збитки пам'ятці природи;
- геологорозвідувальні роботи, добування корисних копалин, порушення ґрунтового та рослинного покриву;
- будь-яке засмічення та забруднення території пам'ятки природи;
- надання земельних ділянок під забудову;
- інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та втрати наукової та природоохоронної цінності Пам’ятки.
Галерея[ред. | ред. код]
_5.jpg)
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення 21 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30.06.2017 р. № 403 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Метеоритний кратер на Вінниччині оголосили новим українським заповідником. 5 канал. 3 липня 2017. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ а б в г Совгіра С. В., Гончаренко Г. Є. Проектування нових заповідних територій // VI-ий Всеукраїнський з'їзд екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology-2017), м. Вінниця, 20-22 вересня, 2017 : збірник наукових праць. — Вінниця : ВНТУ, 2017. — УДК 502.172(1-751.3)(477).
- ↑ а б Анастасія Сплодитель. Наукове обґрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Липовецько-Іллінецька астроблема» // Вісник Львівського університету. — 2014. — Вип. 48. — С. 298–305. — (серія географічна). — ISSN 2078-6441.
- ↑ Захоплююча подорож Поділлям. Частина II – геологічна
- ↑ Eugene P. GUROV, Christian KOEBERL, Wolf Uwe REIMOLD (November 1998). Petrography and geochemistry of target rocks and impactites from the Ilyinets Crater, Ukraine. Meteoritics & Planetary Sciences. 33 (6): 1317—1333. doi:10.1111/j.1945-5100.1998.tb01316.x. (англ.)
- ↑ Meteorite Impacts in Precambrian Shields. : [англ.] : Programme and Abstracts the 4th Workshop of the European Science Foundation Impact Programme / Plado, J. ; Pesonen, L.J.. — Geological Survey of Finland. — Lappajarvi-Karikkoselka-Saäksjärvi, 2000. — 119 p.
- ↑ [1] [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] "Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Наукове обґрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Іллінецький кратер». Автори: доктор педагогічних наук, професор С. В. Совгіра, доктор геологічних наук, професор С. Г. Половка, кандидат геологічних наук, доцент Г. Є. Гончаренко, директор Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату С. І. Крижанівський.
- Заповідне Поділля / Г. І. Денисик, В. Є. Любченко. — Вінниця : Теза, 2000. — 104 с.
- О. В. Мудрак. Обґрунтування необхідності розбудови екологічної мережі Вінницької області // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграрного ун-ту. — Вінниця, 2004. — Вип. 17. — С. 84–92.
- А. О. Сплодитель. “Липовецько–Іллінецька астроблема” – майбутній об’єкт природно-заповідного фонду Вінниччини // Зб. наук. праць Вінницького держ. пед. yн-ту ім. М. Коцюбинського. — Вінниця, 2012. — Вип. 2. — С. 266–269.
- Ю. В Яцентюк. Екомережа Вінницької області. — Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2011. — 128 с.
- Положення про геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Іллінецький кратер».
| ||||||||||||||||||||