Іменники основи на -r-
Імéнники оснóви на -r- — надмала група іменників у праслов'янській мові, до якої входили всього лише два слова: мати й дъчи, що характеризувалися суфксом -er-[1]. Немає сумніву, що до цієї групи колись входили й інші іменники, але вони задовго до розділення праслов'янської мови на діалекти перейшли до інших основ, наприклад: укр. брат ← інд.-є. *bhrātēr (пор. братерство, братерський, англ. brother, але і чес. bratr); укр. сестра ← псл. sestra ← інд.-є. *su̯e-sōr (пор. англ. sister); укр. дівер ← інд.-є. *dāi̯u̯ēr (пор. англ. sewer); укр. ятрівка ← інд.-є. *i̯enәter. Слов'янські мови не зберегли загальноєвропейської назви батька, що теж належала б до основ на -r- (пор. лат. pater, англ. father). Також як чиста основа на -r- відмінювався колись і числівник чотири (← četyre). Існує думка[2], що до цієї основи колись належало слово нети — племінник: укр. нети, ч. neteř, хоч це виглядає не дуже переконливо[3].
Основи на -r- являли собою замкнену групу, через що дуже добре зберегли давні семантичні основи для виділення їх в окремий клас. Відсутність в наз. відм. однини елементу -r- дає змогу вченим вважати, що ця втрата мала місце ще за часів індоєвропейської єдності. Слова мати й дьчи відмінювалися[4] майже однаково[5]:
| Відмінок | Мáти | Дочкá | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Однина | ||||||||||||
| слов'янська | санскрит | д.-гр. | лат. | укр. | ц.-сл. | ст.-сл. | псл. | Інд.-є. | ||||
| укр. | ц.-сл. | ст.-сл. | псл. | |||||||||
| Називний | ма́ти | ма́ти | мати | *mātēr-ø | mātā | μήτηρ | māter | доч-к-а́ | дъчи | дъшти | *dъkti | *dhughətḗr- |
| Родовий | ма́тер-і | ма́тер-е | матер-е | *mātĕr-ěs → -ě | mātur | μητρός | mātris | доч-к-и́ | дъчер-е | дъштер-е | *dъktere | |
| Давальний | ма́тер-і | ма́тер-и | матер-и | *mātĕr-ī | mātrē | — | mātrī | доч-ц-і́ | дъчер-и | дъштер-и | *dъkteri | |
| Знахідний | ма́тір-ø | ма́тер-ь | матер-ь | *mātĕr-ṃ1 → -ĭm → -ĭn → -ь | mātaram | μητέρα | mātrem | доч-к-у́ | дъчер-ь | дъштер-ь | *dъkterь | |
| Орудний | ма́тір'-ю | ма́тер-їю | матер-иѭ | *mātĕr-ĭ-iān → -ĭjǫ | mātrā | — | mātre | доч-к-о́ю | дъчер-їю | дъштер-иѭ | *dъkterijǫ | |
| Місцевий | на/у ма́тер-і | ма́тер-и | матер-и | *mātĕr-ī | mātari | μητέρι | mātre | на/у доч-ц-і́ | дъчер-и | дъштер-и | *dъkteri | |
| Кличний | — | — | — | — | — | — | — | до́ч-к-о | — | — | — | |
| Двоїна | ||||||||||||
| Називно-знахідний | — (діал. ма́тер-і) | ма́тер-и | *матер-и | *mātĕr-ī | — | — | — | — (діал. до́ч-ц-і) | дъчер-и | *дъштер-и | *dъkteri | |
| Родово-місцевий | — | ма́тер-їю | *матер-ѹ | *mātĕr-ǒṷs → -ū | — | — | — | — | дъчер-їю | *дъштер-ѹ | *dъkteru | |
| Давально-орудний | — | ма́тер-ема | *матер-ьма | *mātĕr-ṃ1ās → -ĭmās → -ьmā | — | — | — | — | дъчер-ема | *дъштер-ьма | *dъkterьma | |
| Множина | ||||||||||||
| Називно-кличний | матер-і́ | ма́тер-и | матер-и
матер-е |
*mātĕr-ṇ1s → -ĭns → -īns → -ī
*mātĕr-ĕs → -ě |
mātaras | μητέρες | mātrēs | до́ч-к-и | дъчер-и | дъштер-и
дъштер-е |
*dъkteri
*dъktere |
|
| Родовий | матер-і́в | ма́тер-їй
ма́тер-ей |
матер-ъ | *mātĕr-ōn → -ŏn → -ŭn → ъ | mātṝṇām | μητρῶν | mātrum | до́ч-ок-ø | дъчер-їй
дъчер-ей |
дъштер-ъ | *dъkterъ | |
| Давальний | матер-я́м | ма́тер-емъ | матер-ьмъ | *mātĕr-m1ŭs → -ĭmŭs → -ьмъ | mātṛbhyas | — | mātribus | до́ч-к-ам | дъчер-емъ | дъштер-ьмъ | *dъkterьmъ | |
| Знахідний | матер-і́в | ма́тер-и
ма́тер-ей |
матер-и | *mātĕr-ṇ1s → -ĭns → -īns → -ī | mātṝs | μητέρας | mātrēs | до́ч-ок-ø | дъчер-и
дъчер-ей |
дъштер-и | *dъkteri | |
| Орудний | матер-я́ми | ма́тер-ьми | матер-ьми | *mātĕr-ṃ1īs → ĭmīs → -ьmī | mātṛbhis | — | mātribus | до́ч-к-ами | дъчер-ьми | дъштер-ьми | *dъkterьmi | |
| Місцевий | на/у матер-я́х | ма́тер-ехъ | матер-ьхъ | *mātĕr-ĭ-sŭ → -ьхъ | mātṛṣu | μητράσι | — | на/у до́ч-к-ах | дъчер-ехъ | дъштер-ьхъ | *dъkterьхъ | |
Форми двоїни у старослов'янській мові не засвідчено[6], тому в таблиці наведено їхню реконструкцію.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називно-кличний | -ēr | -er-es |
| Давальний | -er-ṃ | -r-ṇs |
| Знахідний | -r-os | -r-om/-ōm |
| Місцевий | -er-i | -ṛ-su |
Даний розподіл закінчень зберегли тільки давньоіндійська та почасти грецька мови.
З іменників -r- основи лише слово мати зберегло свою давню форму: мати ← мати. Інколи подибуємо як паралельну форму слово матір. Старовинне східнослов'янське дъчи після ряду фонетичних змін, прийнявши суфікс -к- і флексію -а, повністю злилося з іменниками -ā- основи: дочка. Хоча в деяких говорах і досі є слова типу доч, дочір/дочер (пор. дочірний).
Слово mati засвідчено не лише в пам'ятках, а й у сучасних мовах. Так, це слово існує в білоруській (маці), словенській (máti), чеській (máti — застаріле), сербохорватській (мàти) і діалектній російській (мати) мовах. Поширеною є форма mat', що зафіксовано в російській (мать), верхньолужицькій (mać), нижньолужицькій (maś), діалектних польській (mać) та чеській (mát'). Основа ж непрямих відмінків повністю зберігає давню парадигму відмінювання: чеськ. máteř, слов. mater, в-луж. і поль. maćer, н-луж. maśer, рос. матерь.
- С. П. Бевзенко. Історична морфологія української мови. — Ужгород. 1960.
- Г. А. Ильинский. Праславянская грамматика. — Нежин, 1916. — С. 313—324.
- ↑ Бевзенко, Степан (20 січня 1960). Дзендзелівський, Йосип; Сак, Юрій; Чучка, Павло; О.М. Рот; Г.А. Шелюто (ред.). Історична морофологія української мови: нариси зі словозміни та словотвору (Українською) . Ужгород: Закарпатське обласне видавництво. с. 27.
- ↑ Kosek, Pavel (2014). Historická mluvnice češtiny І (Чеською) . Brno. с. 80—81.
- ↑ Етимологічний словник української мови (том 4) (Українською) . Київ: Наукова думка. 2003. с. 78—79.
- ↑ Семереньї, Освальд (2002). М.А. Оборина (ред.). Einführung in die vergleichende sprachwissenschaft [Введение в сравнительное языкознание] (Російською) . Москва: Едиториал УРСС. с. 181.
{{cite book}}: Пропущено|editor1=(довідка) - ↑ А.И. Изотов (2010). Старославянский язык в сравнительно-историческом освещении (PDF) (Російською) . Москва: Азбуковник. с. 125—126. Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2017. Процитовано 10 січня 2018.
- ↑ Иванова, Татьяна (1998). Старославянский язык [Старослов'янська мова] (Російською) . Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петербур. ун-та. с. 123. ISBN 5-288-02012-4.
| ||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |