Імоджен Каннінгем
| Імоджен Каннінгем | |
|---|---|
| англ. Imogen Cunningham | |
 | |
| Псевдо | Partridge, Mrs. Roi George |
| Народилася |
12 квітня 1883[4][5][…] Портленд[3] |
| Померла |
23 червня 1976[1][2][3] (93 роки) Сан-Франциско, Каліфорнія, США[3] |
| Країна |
 США[7][1] |
| Діяльність | фотографка, викладачка університету, дизайнерка, мисткиня |
| Галузь | фотографія |
| Alma mater | Вашингтонський університет |
| Знання мов | англійська[8] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук і Group f/64d |
| Напрямок | straight photographyd[9] |
| Жанр | натюрморт[10], портрет[10] і ню |
| У шлюбі з | Roi Partridged |
| Діти | Rondal Partridged[11] |
| Нагороди |
Член Американської академії мистецтв і наук[d] |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Имоджен Каннингем. Автопортрет, 1932 |
|
|
Кало Фрида. Сан-Франциско, 1931 |
І́моджен Ка́ннінгем (англ. Imogen Cunningham; 12 квітня 1883, Портленд, Орегон, США — 24 червня 1976, Сан-Франциско, Каліфорнія, США) — американська фотографиня, відома за фотографіями рослин, оголеної натури та промисловості. Вона також була учасницею «Групи f/64».
Життєпис[ред. | ред. код]
Імоджен Каннінгем народилася 12 квітня 1883 року в Портленді (Орегон, США). У віці 18 років вона придбала свій перший фотоапарат, проте незабаром втратила до нього інтерес і продала одному з друзів. 1906 року, під час навчання в Університеті Вашингтона (Сіетл), вона познайомилася з роботами Гертруди Кезебір і знову зацікавилася фотографією. Завдяки допомозі викладача хімії Хораса Баєрса Каннінгем швидко опанувала принципами фотографії і почала підробляти, знімаючи рослини для відділу ботаніки.
Після здобуття вищої освіти 1907 року Каннінгем почала працювати в сіетльській студії з Едвардом Кертісом, ознайомившись завдяки цьому з портретною фотографією.
1909 року вона отримала можливість пройти стажування за кордоном і, за порадою викладача хімії, вирушила в Дрезден (Німеччина), де викладав професор Роберт Лютер.
Після приїзду до Німеччини Каннінгем була деякий час занадто зайнятою навчанням і майже не фотографувала. У травні 1910 року вона закінчила свою роботу «Про пряме проявлення платинового паперу для коричневих тонів» (англ. About the Direct Development of Platinum Paper for Brown Tones), присвячену способу збільшення швидкості друкування, підвищенню чистоти світлих тонів і створенню сепії.
Після повернення до Сіетла Каннінгем відкрила власну фотостудію. 1913 року вона стала членкинею Бруклінської академії гуманітарних і точних наук. 1914 року її портрети виставлено в Нью-Йорку на виставці Міжнародної образотворчої фотографії, а її портфоліо видав журнал Wilson's Photographic Magazine[en].
1915 року Каннінгем опублікувала серію фотографій оголеної натури. Хоча її роботи отримали позитивні відгуки, вона зіткнулася і з масовим несхваленням подібних робіт і з цієї причини не поверталася до них протягом 55 років.
Протягом 1915—1920 років Каннінгем продовжувала працювати. У цей період вона також народила троє дітей (1915 року вона вийшла заміж за Роя Патріджа). 1920 року вона зі сім'єю переїхала до Сан-Франциско, де стала викладачем у коледжі Міллза[en]. У цей період стиль її робіт зазнав деяких змін. В 1923—1925 роках вона захопилася фотографуванням рослин, а пізніше — промислових пейзажів.
1929 року Едвард Вестон[en] номінував 10 робіт Каннінгем на участь у виставці «Фото і кіно» в Штутгарті. 1932 року Імоджен Каннінгем була учасницею «Групи f/64» (англ. Group f/64). В 1934—1936 роках вона також працювала в Нью-Йорку для Vanity Fair.
У 1940-х роках Каннінгем перейшла до вуличної фотографії, продовжуючи одночасно займатися комерційною зйомкою. Вона також отримала роботу викладача в Каліфорнійській школі образотворчого мистецтва[en].
Померла Імоджен Каннінгем 24 червня 1976 в Сан-Франциско (США) у віці 93 років.
На честь Імоджен Каннінгем названо кратер на Меркурії.
Видання[ред. | ред. код]
- Imogen Cunningham: Portraiture, 1997 ISBN 0-8212-2437-9
- Imogen Cunningham: On the Body, 1998 ISBN 0-8212-2438-7
- Imogen Cunningham 1883—1976, 2001 ISBN 3-8228-7182-6
- Imogen Cunningham: Flora, 2001 ISBN 0-8212-2731-9
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в NMVW-collection website
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в г Lorenz R. Cunningham, Imogen // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T020675
- ↑ https://rkd.nl/explore/artists/263191
- ↑ Imogen Cunningham
- ↑ Imogen Cunningham — 2008.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://art.famsf.org/imogen-cunningham
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Imogen Cunningham Trust [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті Майстри фотографії [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Американський фотограф Імоджен Каннінгем [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 12 квітня
- Народились 1883
- Уродженці Портленду
- Померли 23 червня
- Померли 1976
- Померли в Сан-Франциско
- Випускники Вашингтонського університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Фотографи портретисти
- Фотографки
- Дизайнери США
- Фотографи XX століття
- Фотографи США
- Дизайнери XX століття