Інвертоскоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інвертоскоп
як людина моргає в інвертоскопе
How human blinking looks in upside down goggles

Інвертоскоп (invertoscope від лат. inverto — перекидати, та дав.-гр. scopein — дивитись) — оптичний прилад, перша конструкція якого винайдена в 1896 році доктором Джорджем Стреттоном[1] з Каліфорнійського університету з метою дослідити механізми зорового сприйняття експериментальним шляхом. На сітківці ока людини за законами оптики формується перевернуте зображення. З допомогою інвертоскопа зображення на сітківках очей спостерігача перевертається назад (випрямляється) і, таким чином, простір навколо спостерігача виглядає перевернутим. Інвертоскоп використовується в психологічних експериментах для вивчення механізмів зорового сприйняття в умовах інверсії поля зору, а також може бути використаний для тренування просторових здібностей людини і профілактики морської хвороби.

Більш сучасний варіант інвертоскопа

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Леонтьев А. Н. Лекции по общей психологии: Учеб. пособие для вузов по спец. «Психология» / Под ред. Д. А. Леонтьева, Е. Е. Соколовой. — М.: Смысл, 2000.
  • Логвиненко А. Д. Восприятие в условиях инверсии поля зрения: Диссертация на соискание степени к. псх. н. — М.: МГУ,1974.
  • Stratton G. M. (1896). Some preliminary experiments on vision without inversion of the retinal image. Psychological Review. Т. 3. с. 611—617.
  • Stratton G. M. (1897). Vision without inversion of the retinal image. Psychological Review. Т. 4. с. 341—360, 463—481.