Індрек Тооме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Індрек Тооме
ест. Indrek Toome
Індрек Тооме
Індрек Тооме
Прапор
Прапор
5-й Голова Ради міністрів Естонської РСР
16 листопада 1988 — 3 квітня 1990 року
Попередник: Бруно Сауль
Наступник: Едгар Савісаар
 
Народження: 19 вересня 1943(1943-09-19)
Таллінн
Смерть: 28 лютого 2023(2023-02-28) (79 років)
Таллінн, Естонія
Країна: Естонія і СРСР
Освіта: Талліннський політехнічний інститут
Партія: КПРС
Нагороди:
орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Індрек Хербертович Тооме (ест. Indrek Toome; 19 вересня 1943, Таллінн, Естонія — 28 лютого 2023) — естонський партійний діяч[1]. У 1988—1990 роках обіймав посаду голови Ради міністрів Естонської РСР[1]. Депутат Верховної ради Естонської РСР 8—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітників. 1968 року закінчив Талліннський політехнічний інститут (нині Талліннський технічний університет), здобувши фах електроінженера. У 1968 році працював асистентом кафедри промислової електроніки Талліннського політехнічного інституту. Член КПРС з 1968 по 1991 рік.

У 1968—1970 роках — завідувач відділу студентської молоді ЦК ЛКСМ Естонії. У 1970—1972 роках — відповідальний організатор та інспектор відділу комсомольських органів ЦК ВЛКСМ.

У 1972 році — секретар ЦК ЛКСМ Естонії, а з 6 вересня 1972 по 15 грудня 1978 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Естонії.

У 1978—1984 роках — 1-й секретар Тартуського міського комітету КП Естонії. Закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

З березня 1984 року — заступник, у 1984 — січні 1988 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

З 16 січня по 7 грудня 1988 року — секретар ЦК КП Естонії з питань ідеології.

З 16 листопада 1988 до 3 квітня 1990 року Тооме очолював Раду міністрів Естонської РСР. Його уряд зазнав тиску з боку так званої «Співочої революції». Після падіння радянської влади в Естонії, 3 квітня 1990, Тооме передав владу першому після закінчення Другої світової війни демократично обраному прем'єр-міністру Естонії, Едгару Савісаару. У 1990—1991 роках — голова комісії із закордонних справ Верховної ради Естонії. 20 січня 1991 року Естонія знову стала незалежною державою.

З 1992 року Тооме є партнером в одній з ріелторських компаній. 1995 року Талліннський районний суд визнав його винним у спробі отримання хабара та засудив до сплати штрафу.

Помер 28 лютого 2023 року[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Anvelt, Kärt (21 серпня 2008). Indrek Toome: suurim rikkus on elu oma maal ja oma rahva keskel. Eesti Päevaleht (ест.). Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 29 березня 2015.
  2. https://www.err.ee/1608900014/suri-ensv-poliitik-ja-ettevotja-indrek-toome